Щороку 22 травня (за новим стилем) православні християни відзначають одне з улюблених свят — день перенесення мощей святителя Миколая Чудотворця з Мир Лікійських до Барі. Це свято в народі отримало назву “Миколай Весняний” або “Літній”. Воно має багату історію та унікальні традиції. В цей день прийнято вітати одне одного, і якщо ви шукаєте З Днем Святого Миколая Чудотворця літнього — гарні привітання у листівках, віршах та прозі, то варто також знати про глибинний сенс цього свята. Чому ж ми відзначаємо цей день і які звичаї з ним пов’язані? Далі на ikharkovchanin.
Історія перенесення мощей
Історія “Літнього” Миколая сягає XI століття. Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, жив у III-IV століттях і був відомий своїм милосердям, допомогою бідним та чудесами. Його поховали у місті Мири (сучасна Туреччина). Однак у 1087 році, коли Візантійська імперія переживала скрутні часи через набіги сельджуків, виникла загроза для християнських святинь.
Купці з італійського міста Барі вирішили врятувати мощі святого. Вони таємно вивезли їх і 22 травня (9 травня за старим стилем) 1087 року урочисто доставили до свого міста. Мешканці Барі з радістю зустріли святиню, яка одразу стала відомою через численні зцілення. На честь цієї події було встановлено особливе свято, яке швидко поширилося в християнському світі, зокрема й на землях Київської Русі.
“Літній” Миколай в українських традиціях
На відміну від “Зимового” Миколая (який відзначається 6 грудня за новим стилем і асоціюється з подарунками дітям), “Літній” Миколай має інше, переважно аграрне та господарське значення. Його вважають покровителем землеробства, коней та всієї домашньої худоби.
- Освячення коней: Святий Миколай вважався захисником коней. У багатьох регіонах України існував звичай у цей день приводити коней до церкви для освячення. Священники кропили їх святою водою, а власники молилися про здоров’я та силу для своїх годувальників, щоб ті були захищені від хвороб та лихого ока.
- Перший вигін худоби: Саме на “Літнього” Миколая, якщо погода дозволяла, часто вперше після зими виганяли худобу на пасовища. Вважалося, що святий Миколай захистить тварин від диких звірів, хвороб та нечистої сили протягом усього літа.
- Молитви за врожай: Оскільки це свято припадає на час активних польових робіт, селяни молилися святому Миколаю з проханням про гарну погоду, своєчасні дощі та захист посівів від посухи чи граду. Його просили про багатий врожай.
Народні прикмети та заборони 22 травня
З цим днем пов’язано багато народних прикмет, переважно пов’язаних з погодою та прогнозами на майбутнє літо і врожай:
- Відома приказка: “До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки”. Вважалося, що до цього дня ще могли повернутися заморозки, які б зашкодили посівам або новостриженим вівцям.
- Якщо на Миколая “літнього” йде дощ — це вважалося дуже доброю прикметою, що обіцяла багатий врожай хліба та добрий рік.
- “Прийшов Миколай — коней випасай”. Цей день символізував повноцінний початок пасовищного сезону.
- Якщо вночі на Миколу чути грім — це до довгої спекотної погоди.
Також існували певні заборони. У цей день не рекомендувалося:
- Займатися важкою фізичною працею у домі чи на городі (окрім догляду за худобою).
- Відмовляти у допомозі бідним та нужденним. Вважалося, що Миколай Чудотворець, який сам завжди допомагав людям, покарає за жадібність.
- Сваритися, лихословити, тримати образи та сумувати. Свято мало проходити у мирі та радості.
- Брати до рук гострі предмети, окрім кухонних ножів.
Значення свята сьогодні
Сьогодні свято “Літнього” Миколая продовжує бути важливим днем для вірян. Хоча багато аграрних звичаїв відійшли у минуле, духовний сенс залишається. Це час не лише для молитов до одного з найшанованіших святих, але й для добрих справ. Миколай Чудотворець є вічним прикладом милосердя, жертовності, любові до ближнього та невтомної готовності прийти на допомогу. Тому в цей день важливо згадати про тих, хто потребує нашої підтримки, та зробити посильну добру справу, наслідуючи приклад святого.