Щорічно, у Харківському Благовіщенському кафедральному соборі відбувається урочисте Богослужіння на честь святителя Афанасія Сидячого. Його життя та вчинки викликали глибоке враження в серцях вірян і не тільки. Видатна постать XVII століття, духовний лідер, впливовий теолог, мудрий політик і чудотворець, визнаний покровителем Харкова. Далі на ikharkovchanin.
Земний шлях сподвижника та Патріарха Цареградського
Святитель Афанасій народився в 1597 році на острові Крит. Походив з роду Пателаріїв, який був тісно пов’язаний з останньою візантійською імператорською династією Палеологів. Його батько Григорій був філософом, а син вибрав теологічний напрямок. Освіту він тримав в найпрестижнішому на Криті освітньому центрі на території Аркадівського монастиря. Там молодий парубок добре вивчив філософію, теологію, математику та астрономію, риторику та древні мови, включаючи давній іврит, давньогрецьку та латину. Він обрав дорогу християнських подвижників, відмовившись від світського життя з його спокусами та насолодами. Загалом в монастирі юнак прожив 26 років, після чого переїхав на Афон, де став тлумачем Священного Писання і зробив власний переклад Псалтиря з давнього івриту на новогрецьку мову. Завдяки своїм духовним даруванням та просвітницькій діяльності був обраний єпископом, згодом Митрополитом Солунським і у 1634 році Патріархом Константинопольським. Цю посаду Афанасій обіймав тричі, час від часу усамітнювався на Афоні й до кінця життя відстоював православні традиції. Через політичні тиски та інші інтриги зрікся патріаршого престолу.
Щоб загоїти душевні та фізичні страждання, які несла війна з турками-османами, переїхав до Молдавії, щоб заснувати монастир та провести старість у спокої та молитвах. Однак згодом не міг просто не звертати уваги на те, як османи знищували православні святині по всій Греції. Таким чином, йому довелося займатися політичною діяльністю. Найбільше він хотів об’єднати політичні й військові сили українських козаків та правителів Московії, щоб дати відсіч загарбникам. Проте його здоров’я було підірване і він упокоївся на теренах України, у Мгарському монастирі у 1654 році. Є свідчення про те, що він передбачив свою кончину та попросив дозволу провести останні дні у монастирі. Афанасій був похований сидячи на троні, в архиєрейському одязі та посохом у руці, оскільки такою була традиція похорон східних патріархів.
Чудодійні сили мощей святителя Афанасія
Як бувало й іншими святими, люди приходили на могилу, щоб помолитися, просити заступництва та зцілення. Зазвичай процес встановлення святості починається через певний час, за свідоцтвами зцілення, явлення святого та інших надприродних явищ. Біля могили Афанасія це відбувалось часто. У 1662 році, було вирішено відкрити гробницю. Тіло було нетлінним та розповсюджувало приємний запах.
З того часу почався культ поклоніння мощам та записи свідоцтв про зцілення простих людей, шляхтичів, дорослих та дітей. У другій половині ХІХ століття було складений життєпис святителя, в якому записані чудотворні дії.
Після революції 1917 року почалась боротьба проти церкви та всім, що з нею пов’язано. Однак влада атеїстів побоялась пошкодити мощі Афанасія, оскільки це могло ускладнити міжнародні відносини, особливо з Грецією, оскільки Афанасій був греком. У 1936 році миротворчі мощі були перевезені до Харкова, де зберігались в історичному музеї. У 1943 році святиня була привезена до Харківського Благовіщенського кафедрального собору.
Відтоді мощі зберігаються з пошаною, а щочетверга здійснюється особлива Божа літургія.
У 1997 році, сталась пожежа на території собору, але як вважають віряни, святитель Афанасій сприяв чудодійному відведенню вогню таким чином, що собор не постраждав. Віра в заступницьку дію святині зросла. На думку парафіян, Афанасій є покровителем Харкова та продовжує оберігати від негараздів.