3 Грудня 2022

«Металісту» 95 років: 10 кращих матчів

Related

Місце у Харкові для любителів мистецтва

Туристи в Харкові найчастіше приїжджають подивитися на архітектуру. Тому...

Найкраще місце для спортсменів

У Харкові є багато місць, в яких люди можуть...

Одне з найромантичніших місць у Харкові

Багато туристів приїжджають до Харкова не самі, а зі...

Харківські митці

У Харкові народжувалося і якийсь час мешкало величезна кількість...

Харківське сучасне мистецтво

Багато людей люблять дивитись на чудові композиції Пітера Дойга,...

Share

Декілька років тому, ніхто серед людей, небайдужих до футболу, уявити собі не міг, що з футбольної мапи України зник такий іменитий футбольний клуб, як харківський «Металіст». Здавалося, що ще тільки вчора «жовто-сині» виступали в єврокубках, гімн команди у виконанні гурту «ТНМК» лунав над стадіоном, і під неї виходила на поле команда, якою вдало керували три ключові фігури харківського клубу – Олександр Ярославський, Євген Красніков та Мирон Маркевич, пише ikharkovchanin.

Якби у 2016 році «Металіст» не був ліквідований від злочинницьких умислів Сергія Курченка та Олександра Бойцана, у 2020 році команда б відзначила своє 95-річчя. І у зв’язку з тим, що ця пам’ятна дата відбудеться вже в грудні цього року, ми вирішили згадати 10 найкращих матчів харків’ян, які надовго запам’ятаються кожному уболівальнику.

10 – «Металіст»-«Бешикташ», Кубок УЄФА, 2 жовтня 2008 р.

1

Всі пам’ятають з уроків історії, як запорізькі козаки винищували турків? Відколи у 2008 році «Металіст» на шляху до Кубку УЄФА зіткнувся з такою командою, як стамбульський «Бешикташ», історія повторилася знов з рахунком 4:1 на користь «жовто-синіх». Марко Девіч, Северин Ганцарчик та Жажа Коельо не залишили туркам жодного шансу, а красень-гол ледь не з центра поля, яким бразилець відкрив рахунок на 16 хвилині, показав, що Жажа не абсолютний любитель дискотек, як колись розповідав Мирон Маркевич.

9 – «Дебрецен»-«Металіст», Ліга Європи, 15 вересня 2010 р.

2

Ще один європейський матч, на цей раз проти угорців. З примітивною тактикою 4-1-3-2 через двадцять хвилин і два вельми небезпечних моменти,  Едмар відкриває рахунок, а після голу Клейтона Шав’єра з розіграшу кутового виконує просто блискучий гол п’яткою. Після чого ніщо не завадило ані Фініньо, ані Сергію Валяєву довести справу до кінця, і – як співається у одній пісні «Какая боль, какая боль»…

8 – «Сошо-Монтбел’яр»-«Металіст», Ліга Європи, 25 серпня 2011 р.

3

Суперники з французької «Ліги 1» завжди були небезпечні, адже всім відомо, що у Франції виховуються потужні футболісти. Однак, на той час «Металіст» мав у своєму роспорядженні міцного та атлетичного аргентинця Хосе Сосу – нового капітана «жовто-синіх». Він і повів команду на зустріч з «Сошо-Монтбел’яр» у 2011 році. Оскільки домашній матч команда Мирона Маркевича зіграла з нулями на табло, матч у Франції закінчився з рахунком 4:0 на користь гостей. Крім голу Соси, яким капітан відкрив рахунок на 6 хвилині, та дубля Джонатана Крістальдо, найкращим відзначили гол Тайсона – стрімка флангова атака бразильця дозволила пробити м’яч повз ноги французького воротаря Тедді Рішера, та забезпечити харків’янам перемогу у цьому стиковому матчі.

7 – «Металіст»-«Сампдорія», Ліга Європи, 21 жовтня 2010 р.

Навіть коли генуезці першими відкрили у домашньому матчі рахунок, «Металіст» не поступився навіть їм! Ще одна команда одного з найміцніших чемпіонатів, італійської «Серії А» – і та не змогла зупинити команду Мирона Маркевича. Після голу Владіміра Комана, Тайсону потрібно було лише шість хвилин, аби зрівняти рахунок. А якщо хочеться видовищ – кличте Клейтона Шав’єра, бо бразилець видав просто неймовірний удар з льоту прямо через себе! 2:1, а що ще треба?

6 – «Металіст»-«Мальме», Ліга Європи , 3 листопада 2011 р.

5

Друга гра зі шведами проходила у Харкові, тоді як перша була у Швеції. Не дивлячись на поразку (4:1), команда суперника постійно намагалася засунути палки у колеса «Металіста», тому зосередивши зусилля на захисті, не пускали до воріт господарів. Це згадав і Едмар на післяматчевій прес-конференції. 

6

«Перший тайм абсолютно все показав: коли в нас, начебто, була перевага, забити хоча б один гол у нас не виходило, шведи однозначно зробили висновки після минулої гри. Але добре, що у другому таймі все вийшло».- ділився емоціями бразилець.

І дійсно все вийшло: вже на 46 хвилині стрімкий Тайсон залишив позаду себе всю шведську оборону, і просто прокотив м’яч повз воротаря, який вийшов з воріт. Після ще одного голу бразильця, фінальну крапку у матчі поставив Фініньо – «все по справі».

5 – «Дніпро»-«Металіст», Чемпіонат України 2013/2014, 4 грудня 2013 р.

7

Не треба нікому роз’яснювати значення слів «Металіст» та «Дніпро» – кожен харківський уболівальник знає, яке страшенне протистояння відбувалося як на футбольному полі, так і на трибунах стадіонів. Один з таких нічийних результатів зафіксували сім років тому у Дніпрі. Віталій Мандзюк відкрив рахунок, вивівши вперед дніпрян, а на п’ятнадцятій хвилині додався Роман Зозуля. У відповідь Едмар у метушні залетів у ворота Дениса Бойка разом з м’ячем, і арбітр зафіксував взяття воріт. А Ромеро Марлос, змістившись у центр, віддав якраз пас на Марко Девича, і «перший після Бога» переграв Бойка сам на сам. Хоч і нічия, але приємно.

 4 – «Металіст»-«Динамо», Чемпіонат України 2013/2014, 15 вересня 2013 р.

8

Тоді, у неділю, ніхто й не здогадувався, що «Металіст» вперше в історії переможе таку команду, як київське «Динамо». Але команда Олега Блохіна поступилася харків’янам, здавши позицію до закінчення першого тайму. Відкрив рахунок Клейтон Шав’єр з передачі Павла Ксьонза. Через дві хвилини по завершенню основного часу, Хосе Соса переграв Максима Коваля, і вивів свою команду уперед ще на один м’яч. На цьому капітан «жовто-синіх» не зупинився, і віддав передачу на Марлоса, після чого бразилець увійшов у штрафну і прострілив у дальній кут. Цього виявилося достатньо, щоб Олег Блохін поступився чемпіонством команді Мирона Маркевича.

3-«Металіст»-«Русенборг», Ліга Європи, 8 листопада 2012 р.

8

Бронзу отримує домашній матч нашої команди проти норвезького «Русенборга». Тронхеймці, судячи з того, що більшість їх лідерів мала відпустку, за це й поплатилися трьома пропущеними м’ячами. Хоча гол престижу, гравець гостей, Боржек Дочкал, врешті-решт забив, можна сказати «та то таке», згадавши Мирона Богдановича. І дійсно, бо знову ж показує яскраву гру Тайсон: отримавши дальній пас на груди, бразилець з льоту вколотив м’яч, поки Хансен у воротах гостей просто за цим здивовано спостерігав. На 70 хвилині додав ще один м’яч Клейтон Шав’єр, а забезпечив перемогу прудкий Хуан Торрес: аргентинець повторив той самий прийом, що і Тайсон, простріливши у дальній кут воріт від передачі Марлоса. Плей-офф був тоді гарантований!

2-«Чорноморець»-«Металіст», Чемпіонат України 2015/2016, 7 травня 2016 р.

10

 У сезоні 2015/2016 харківський клуб вже починав задихатися, але з останніх сил продовжував боротися не дивлячись ні на що. Всі розуміли, що «Металіст» вже ставав покійником, але не хотіли засмучувати вірних клубу уболівальників. 7 травня 2016 року відмітився гравець харків’ян, Іван Зотько: у матчі з одеським «Чорноморцем» тодішній головний тренер харків’ян, Олександр Севидов, випустив його на поле у основному складі. І на додатковому часі другого тайму, Зотько, виконуючи подачу м’яча, закидає його просто повз комір воротаря одеситів, Євгена Боровика, повторивши гол Андрія Шевченка Олександру Філімонову. Але казка добігала завершення…

1 – «Металіст»-«Динамо», Чемпіонат України 2015/2016, 26 тур, 14 травня 2016 р.  

11

На останній матч команди у елітному чемпіонаті  проти тодішніх чемпіонів прийшов подивитися увесь Харків. Олександра Севидова на посту головного тренера немає – після поразки від донецького «Шахтаря» з рахунком 8:1, його забрала швидка. Замість нього – виконуючий обов’язки головного тренера Олександр Призетко. Кияни вийшли другим складом, а невловимим для «Металіста» став Лукаш Теодорчик: поляк оформив аж три м’ячі. Статус-кво харків’ян зберіг Сергій Наполов, перегравши Рудька, аж доки не втрутився Олег Гусєв, і записав четвертий м’яч на рахунок «Динамо». Вже після цього і розпочалася церемонія прощання з клубом…

Отож, стадіон прощався з командою довго, як в голлівудському кіно. Кіно, яке майже завжди закінчується щасливо, а не так, як закінчилася ця епопея під назвою «Металіст».

З Днем народження, «жовто-сині»!

.,.,.,.