Українське кіно сьогодні: 7 унікальних фільмів, що надихають та спонукають до роздумів

Сучасний український кінематограф переживає справжній ренесанс, демонструючи світові свою самобутність, глибину та актуальність. Попри складні часи та виклики, українські режисери та актори створюють стрічки, які не лише здобувають престижні нагороди на міжнародних фестивалях, але й знаходять відгук у серцях глядачів, спонукаючи до роздумів та даруючи натхнення. Українське кіно сьогодні – це потужний голос, що розповідає світові про нашу країну, її історію, культуру та незламний дух. Історії, які виходять на екрани, вражають своєю щирістю, сміливістю та мистецьким виконанням. Від соціальних драм до авторського артхаусу, від зворушливих комедій до гостросюжетних трилерів – українські фільми пропонують різноманітний спектр емоцій та тем. Про найцікавіші та найважливіші з них ми розповімо далі на ikharkovchanin.com.

У цій статті ми зібрали сім унікальних українських фільмів останніх років, які, на нашу думку, є обов’язковими для перегляду. Це стрічки, що не залишать вас байдужими, змусять замислитися над важливими питаннями та, можливо, відкриють нові грані української культури та дійсності. Вони є свідченням того, що українське кіно не просто існує, а активно розвивається, знаходить нові форми та завойовує своє місце на світовій кінематографічній мапі. Навіть у такі складні часи, коли, наприклад, обговорюється ситуація з електроенергією в Харкові, культура продовжує жити і розвиватися.

1. “Плем’я” (2014) – німий діалог, що кричить голосніше за слова

Режисер: Мирослав Слабошпицький

Цей експериментальний фільм став справжньою сенсацією та одним із найгучніших українських кінопроєктів десятиліття. Унікальність “Племені” полягає в тому, що він повністю знятий мовою жестів без субтитрів чи закадрового голосу. Події розгортаються в інтернаті для глухих, де головний герой Сергій намагається знайти своє місце в жорстокій ієрархії закритого суспільства. Фільм досліджує теми любові, ненависті, злочинності та боротьби за виживання в умовах, де мовчання говорить більше, ніж слова.

“Плем’я” здобуло понад 40 нагород на міжнародних кінофестивалях, включаючи три призи програми “Тиждень критики” Каннського кінофестивалю. Це сміливе, безкомпромісне та глибоко шокуюче кіно, яке змушує глядача не просто спостерігати, а відчувати та співпереживати, долаючи мовний бар’єр через універсальну мову емоцій та тіла. Ця стрічка є яскравим прикладом того, як українське кіно може бути інноваційним та виходити за рамки традиційних наративних форм.

2. “Мої думки тихі” (2019) – трагікомедія про пошуки себе та високого звуку

Режисер: Антоніо Лукіч

Цей фільм став справжнім ковтком свіжого повітря для українського кінематографа, поєднавши елементи роуд-муві, сімейної драми та абсурдистської комедії. Головний герой – молодий звукорежисер Вадим, який отримує замовлення записати голоси закарпатських тварин, зокрема рідкісного крижня метушливого. Разом із ексцентричною матір’ю він вирушає у подорож, яка стає не лише професійним викликом, але й можливістю налагодити складні стосунки та знайти своє місце в житті.

“Мої думки тихі” підкорює своєю щирістю, тонким гумором та життєвими персонажами. Фільм майстерно балансує на межі смішного та сумного, розповідаючи про універсальні проблеми самоідентифікації, стосунків батьків та дітей, а також про пошуки щастя у маленьких, на перший погляд, незначних речах. Стрічка отримала Спеціальний приз журі на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах та стала глядацьким хітом в Україні. Важливо зазначити, що культурне життя продовжується навіть тоді, коли суспільство обговорює такі складні питання, як резонансна справа Кухарчука Дмитра Васильовича, що свідчить про стійкість та багатогранність нашого суспільства.

3. “Додому” (2019) – драматична подорож батька і сина

Режисер: Наріман Алієв

Дебютний повнометражний фільм Нарімана Алієва розповідає про кримського татарина Мустафу, який втрачає старшого сина у війні на Сході України. Він вирішує поховати його на батьківщині, в Криму, і вирушає в небезпечну подорож разом із молодшим сином Алімом. Ця дорога стає для них випробуванням, сповненим конфліктів, непорозумінь та спроб знайти спільну мову.

“Додому” – це потужна драма, що піднімає теми національної ідентичності, сімейних зв’язків, втрати та пошуку свого коріння. Фільм вражає глибиною характерів, майстерною режисурою та чудовою акторською грою Ахтема Сеітаблаєва. Стрічка була представлена в програмі “Особливий погляд” Каннського кінофестивалю та стала офіційним кандидатом від України на премію “Оскар” у категорії “Найкращий міжнародний художній фільм”. Це кіно, яке змушує задуматися про важливість пам’яті та зв’язку з рідною землею, особливо в контексті анексії Криму.

4. “Атлантида” (2019) – погляд у майбутнє звільненого Донбасу

Режисер: Валентин Васянович

Дія фільму розгортається у 2025 році на Донбасі, через рік після закінчення війни. Територія визнана непридатною для життя, а люди, що залишилися, страждають від посттравматичного синдрому та екологічної катастрофи. Головний герой Сергій, колишній військовий, намагається знайти сенс життя у зруйнованому світі, приєднуючись до волонтерської місії “Чорний тюльпан”, яка займається ексгумацією тіл загиблих.

“Атлантида” – це візуально вражаюче та емоційно сильне кіно, яке досліджує наслідки війни та ціну миру. Валентин Васянович, який виступив не лише режисером, а й сценаристом, оператором та монтажером, створив унікальний кінематографічний світ, де майже всі ролі виконали непрофесійні актори – ветерани війни, волонтери, медики. Фільм здобув головний приз програми “Горизонти” Венеційського кінофестивалю, ставши першим українським фільмом, який отримав таку високу нагороду. Це пронизлива розповідь про травму, надію та людяність у нелюдських умовах, що не може не вразити.

5. “Стоп-Земля” (2021) – чуттєва історія про дорослішання та перше кохання

Режисерка: Катерина Горностай

Фільм розповідає про життя 16-річної Маші та її друзів Яни і Сєні в останній рік навчання у київській школі. Це історія про перше кохання, дружбу, сумніви, тривоги та радощі підліткового віку. Маша закохується в однокласника Сашу, але не наважується зізнатися у своїх почуттях, спостерігаючи за ним здалеку та намагаючись зрозуміти себе.

“Стоп-Земля” – це надзвичайно ніжне, чесне та автентичне кіно про сучасних українських підлітків. Катерина Горностай майстерно передає атмосферу юності, використовуючи документальні методи зйомки та працюючи з непрофесійними акторами, які фактично грають самих себе. Фільм здобув “Кришталевого ведмедя” на Берлінському міжнародному кінофестивалі в конкурсній програмі Generation 14plus. Це стрічка, яка дозволяє дорослим згадати свої шкільні роки, а підліткам – побачити себе на екрані та зрозуміти, що їхні переживання важливі та універсальні. Не менш важливим є збереження культурної спадщини, як наприклад, Дмитрівська церква в Харкові, що є свідченням нашої історії.

6. “Памфір” (2022) – містична драма напередодні Маланки

Режисер: Дмитро Сухолиткий-Собчук

Події фільму розгортаються на Заході України напередодні традиційного карнавалу Маланка. Головний герой Леонід, на прізвисько Памфір, повертається додому після тривалої відсутності, намагаючись почати чесне життя. Однак минуле наздоганяє його, коли син Назар влаштовує підпал у молитовному домі, щоб змусити батька залишитися. Щоб розрахуватися з боргами, Памфір змушений повернутися до своїх контрабандистських справ.

“Памфір” – це потужне поєднання кримінальної драми, містичного трилера та сімейної історії. Фільм вражає своєю візуальною складовою, автентичною атмосферою буковинського села та глибоким зануренням у місцеві традиції та вірування. Режисер майстерно використовує символізм та метафори, створюючи напружену та захоплюючу історію про ціну вибору та боротьбу людини з обставинами та власною долею. Стрічка була представлена в програмі “Двотижневик режисерів” Каннського кінофестивалю та отримала схвальні відгуки критиків за свою оригінальність та художню силу. Це кіно, яке розкриває самобутність української культури та досліджує складні моральні дилеми, що актуальні не лише для маленького села, але й для цілої країни, яка бореться за своє майбутнє, так само як Харків бореться з наслідками обстрілів для харківського метрополітену.

7. “Клондайк” (2022) – війна очима жінки на тлі збиття MH17

Режисерка: Марина Ер Горбач

Фільм розповідає історію молодої родини, яка опиняється в епіцентрі подій на Донбасі у липні 2014 року, зокрема катастрофи літака MH17. Ірка та Толік живуть у селі Грабове, яке опиняється під контролем сепаратистів. Ірка вагітна і відмовляється покидати свій дім, попри небезпеку та вмовляння чоловіка. Коли поруч з їхнім будинком падають уламки збитого Боїнга, їхнє життя остаточно перетворюється на пекло.

“Клондайк” – це пронизлива та емоційно важка драма, яка показує війну без прикрас, очима звичайної жінки, яка намагається зберегти свій світ та майбутню дитину. Режисерка Марина Ер Горбач створює напружену атмосферу, де кожен кадр сповнений символізму та болю. Фільм отримав приз за найкращу режисуру в конкурсній програмі “World Cinema Dramatic Competition” на кінофестивалі “Санденс” та нагороду екуменічного журі на Берлінале. Це важливе кіно, яке нагадує про трагедію MH17 та показує, як війна руйнує життя мирних людей, позбавляючи їх дому, безпеки та майбутнього. Подібно до того, як мешканці Харкова вивчають історію та таємниці харківського будинку “Саламандра”, так і цей фільм розкриває приховані трагедії війни.

Чому варто дивитися українське кіно?

Підтримка українського кінематографа сьогодні важлива як ніколи. Кожен переглянутий фільм, кожен куплений квиток – це внесок у розвиток нашої культури, у створення нових історій, які розповідатимуть світові про Україну. Сім представлених фільмів – це лише мала частина талановитих та самобутніх робіт, які з’явилися останніми роками. Вони різні за жанрами, стилями та темами, але їх об’єднує висока художня якість, актуальність та прагнення говорити про важливе.

• Пізнання себе та своєї країни: Українські фільми допомагають краще зрозуміти нашу історію, культуру, менталітет та сучасні виклики.
• Якісний та різноманітний контент: Сучасне українське кіно пропонує стрічки на будь-який смак – від авторського артхаусу до глядацьких хітів.
• Підтримка національного продукту: Обираючи українське кіно, ми підтримуємо наших режисерів, акторів, сценаристів та всю команду, яка працює над створенням фільмів.
• Міжнародне визнання: Багато українських фільмів отримують престижні нагороди на світових кінофестивалях, що свідчить про їхню високу якість та конкурентоспроможність.

Сподіваємося, ця добірка надихне вас на знайомство з сучасним українським кіно. Відкривайте для себе нові імена, нові історії та нові емоції. Українське кіно живе, розвивається і має що сказати світові. Приємного перегляду!

Коротка порівняльна таблиця фільмів

Порівняння ключових аспектів вибраних українських фільмів