Кольоровий, або висівкоподібний лишай — це поширене дерматологічне захворювання, яке завдає чимало естетичного дискомфорту та змушує людей ховати своє тіло під закритим одягом. Багато хто стикається з цією проблемою абсолютно раптово, не розуміючи, де саме і за яких обставин вони могли підхопити грибкову інфекцію. Цікаво, що джерелом проблеми іноді стають речі, від яких ми цього найменше очікуємо. Наприклад, як зазначається у тематичних матеріалах, часто трапляється так, що лишай – подарунок від «Секонд-хенду», адже спори грибка можуть залишатися на тканині навіть після санітарної обробки. Щоб ефективно боротися із цим захворюванням і не допускати його повернення, необхідно детально розібратися в його природі. Далі на ikharkovchanin.
Симптоми захворювання
Розпізнати кольоровий лишай на початкових стадіях буває непросто, оскільки він рідко супроводжується болем, запаленням або сильним свербінням. Головною і найбільш помітною ознакою є поява на шкірі невеликих плям неправильної форми. Спочатку вони можуть бути дрібними, але з часом мають схильність зливатися у великі осередки ураження. Колір цих плям варіюється від блідо-рожевого та жовтуватого до насиченого світло-коричневого або навіть кавового відтінку. Поверхня ураженої шкіри часто має легке лущення, що нагадує дрібні висівки (звідси й друга назва хвороби). Найчастіше висипання локалізуються у верхній частині тулуба: на спині, грудях, плечах, шиї, рідше — на животі чи волосистій частині голови.
Причини появи лишаю
Збудником кольорового лишаю є дріжджоподібні грибки роду Malassezia. Парадокс полягає в тому, що ці мікроорганізми є частиною нормальної мікрофлори шкіри майже кожної людини і зазвичай не викликають жодних проблем. Хвороба починає розвиватися лише тоді, коли створюються сприятливі умови для неконтрольованого розмноження грибка. До основних провокуючих факторів належать: зниження імунного захисту організму, гормональні збої (особливо в підлітковому віці або під час вагітності), підвищена пітливість (гіпергідроз), зміна хімічного складу поту (наприклад, зсув у лужний бік), ендокринні захворювання (цукровий діабет), а також тривале перебування у жаркому та вологому кліматі.
Звідки беруться плями?
Механізм утворення різнокольорових плям безпосередньо пов’язаний із життєдіяльністю грибка в роговому шарі епідермісу. Розмножуючись, мікроорганізми виділяють специфічну азелаїнову кислоту. Ця речовина порушує здатність клітин шкіри (меланоцитів) синтезувати пігмент меланін, який відповідає за колір нашої шкіри та засмагу. Саме тому влітку, коли здорова шкіра під впливом сонячних променів темнішає, уражені ділянки залишаються світлими і стають особливо помітними, утворюючи характерний строкатий візерунок на тілі.
Чи заразний кольоровий лишай?
У медичній спільноті прийнято вважати, що висівкоподібний лишай є умовно заразним захворюванням, або ж захворюванням з дуже низьким ступенем контагіозності. Оскільки збудник і так присутній на шкірі більшості людей, простий контакт із хворим рідко призводить до інфікування. Однак за умови тісного і тривалого контакту, а також при використанні спільних предметів гігієни (рушники, мочалки, постільна білизна) або носінні чужого одягу (особливо натільних речей), ризик передачі активних спор значно зростає. Особливо якщо у людини, яка контактує з хворим, наявні фактори ризику, такі як знижений імунітет або мікротравми шкіри.
Лікування
Сучасна дерматологія пропонує ефективні методи боротьби з цією недугою. Основою терапії є застосування місцевих протигрибкових засобів. Зазвичай лікар призначає мазі, креми, спреї або лосьйони, що містять кетоконазол, тербінафін, клотримазол або інші антимікотики. Для обробки великих ділянок тіла та волосистої частини голови дуже зручно використовувати спеціальні лікувальні шампуні. У складних або запущених випадках, коли місцеве лікування не дає бажаного результату, або якщо площа ураження занадто велика, дерматолог може призначити системні протигрибкові препарати у вигляді таблеток або капсул для прийому всередину.
Народна медицина проти кольорового лишаю
Багато людей намагаються позбутися плям за допомогою нетрадиційних методів. Народна медицина пропонує безліч рецептів: протирання уражених ділянок слабким розчином яблучного оцту або саліцилової кислоти (що створює кисле середовище, згубне для грибка), використання відварів череди, ромашки або календули, застосування настоянки чистотілу. Варто розуміти, що такі методи можуть мати лише допоміжний ефект, знімаючи подразнення або злегка підсушуючи шкіру. Вони не здатні повністю знищити грибкову інфекцію на глибокому рівні, тому їх можна використовувати виключно як доповнення до традиційного медикаментозного лікування після консультації з лікарем.
Профілактика та чи можливе лікування без рецидивів?
Кольоровий лишай відомий своєю схильністю до рецидивів. Навіть після успішного лікування плями можуть з’явитися знову в теплу пору року. Щоб звести ризик повернення хвороби до мінімуму, необхідно дотримуватися суворих правил профілактики. Насамперед, слід відмовитися від носіння синтетичного одягу, який погано пропускає повітря і створює “парниковий ефект” на шкірі. Надавайте перевагу бавовні та льону. Одяг, рушники та постільну білизну під час та після лікування необхідно прати при високих температурах (90 градусів) і ретельно прасувати гарячою праскою з обох боків. Також рекомендується використовувати підкислені гелі для душу та періодично застосовувати профілактичні протигрибкові шампуні у весняно-літній період. Повне лікування без рецидивів можливе, але воно вимагає дисципліни та уважного ставлення до гігієни та стану свого імунітету.