Україна завжди була однією з перших країн, що довели свою неспроможність контролювати чисельність бродячих котів та собак, але події двох крайніх років ставлять перед нашим народом низку викликів, що неможливо ігнорувати. Зоозахисні організації та волонтери б’ють на сполох від захмарної кількості безпритульних тварин. Далі на ikharkovchanin.
Харківська область перебуває у зоні активних бойових дій, від чого страждають і люди, і звірі. Постає питання: чи достатньо ми любимо “братів наших менших”, аби встановити їх життя на один щабель зі своїм?
Про те, чому достатньо простерилізувати свого улюбленця, щоб не допустити страждань кількох сотень хвостиків, читайте далі.
Ставлення харків’ян до стерилізації: результати дослідження
Ще у 2017 році регіональна маркетингова компанія “Український соціологічний стандарт” провела дослідження з теми “Харків’яни про безхатніх тварин: запит на нові підходи?“.
Результати основані на 30 експертних інтерв’ю та масовому опитуванні місцевих жителів. Виявилося, що при наявності собаки або кота, кожен третій власник стерилізував улюбленця. При тому майже 33% опитуваних підтримали міф про необхідність для тварини “народити хоча б раз”, а 20% висловили думку, що взагалі не мають перешкоджати розмноженню. На питання: в чому причина появи безхатніх тварин – половина опитуваних визнала провину і відповідальність власників. При тому допомога вуличним котам і собакам найчастіше зводиться до “підгодовування” (майже 48%). Але на його якість ніхто не вказує, бо дуже часто “добрі люди” годують тварин об’їдками з варених курячих кісток, хоча це не їжа, а справжня отрута. Інші 48% відповіли, що взагалі не беруть участі у допомозі таким тваринам.
Головним питанням дослідження було знаходження дієвого методу врегулювання чисельності безпритульних тварин. На перші позиції вийшли два варіанти: безповоротний вилов і вилов з метою стерилізації та подальшим поверненням на вулицю. Тобто вибір став між евтаназією та стерилізацією. Роками на Харківщині відбувався схвалений владою вилов з подальшим приспанням, тому містяни визнали його найефективнішим варіантом скорочення небажаної популяції тварин, проте неправильним та негуманним у порівнянні зі стерилізацією. На жаль, система вилову-повернення теж не виглядає досконалою, і харків’яни визнали її менш ефективною. Як висновок: попри те, що наявні практики працюють, харківська громада розуміє необхідність більш гуманного поводження з тваринами, тобто забезпечення їх гідним життям після процедури стерилізації.
Дослідження 2017 року є найбільш актуальним з цієї теми на Харківщині й демонструє реальне ставлення населення до проблеми неконтрольованого розмноження тварин у цьому десятилітті.
На сьогодні дії зоозахисників та волонтерів орієнтовані на пошук домівки для безхатніх тварин після їх стерилізації. Через це останнім часом побільшало громадських організацій і домашніх мініпритулків. Бажання допомогти хвостикам не вщухає навіть попри війну, але нові “чотирилапі вигнанці” від людей, які полишили дім, спричиняють ріст запитів на поміч.
Як боротися зі страхами та упередженнями?
Скільки б не було розмов довкола стерилізації, але це – єдиний гуманний метод контролю народжуваності у тварин. Операція, що рятує домашніх та безхатніх тварин, сповнена міфами та фантазіями людей, які навіть не спробували їх розвіяти.
“А це небезпечно? А в моєї киці не виникне якихось захворювань через це? А вона не погладшає? А до чого тут кіт? Він шкоди не робить! А нащо йти проти природи? Хай народжує! Шкода собаку, бо він втратить свою гідність…”
Найбільша помилка серед усіх “міфопоетичних роздумів на тему” – це вважати, що тварина відчуває те саме, що й людина. Немає у них “радощів материнства” і жодної “чоловічої гідності”, є лише котяча та собача, що зветься тваринним інстинктом.
А усі сумнівні питання вирішуються візитом до кваліфікованого ветеринарного лікаря разом зі своїм улюбленцем. У Харкові достатньо спеціалізованих закладів, що діють у період воєнного стану. У всіх районах міста є клініки: державні та приватні. Навіть якщо у вашому населеному пункті такої немає, то волонтери з великих міст проводять виїзні стерилізації та вакцинації. Громадські організації “Порятунок тварин Харків”, “Ліга допомоги тваринам”, “Sterilization.ua” та благодійний фонд “Happy Paw” мають проєкти на кшталт “Доступна стерилізація” у невеликих містах і селах Харківщини та навіть прифронтових місцинах.
Біблійна істина досі актуальна: “хто просить – отримає; хто шукає – знайде”. Не варто ставити уявних перепон, вигадуючи нові приводи для не-допомоги.
Чому стерилізація – це не жорстокість?
Харківське комунальне підприємство “Центр поводження з тваринами” неодноразово закликав жителів міста стерилізувати домашніх тварин, яких ті не планують розводити.
Процедура стерилізації зовсім не нова, але українці нерідко вважають її жорстокою, попри багаторічну успішну практику використання і рекомендації ветлікарів. У всьому світі останній вівторок лютого вважають Днем стерилізації тварин, щоб нагадувати людству про важливість цього винаходу. Стерилізація – у першу чергу, створена для покращення життя домашніх і безпритульних котів та собак. Основні її переваги описані вже сотні разів: збільшення тривалості життя до 25%; зниження ризиків онкологічних та інших захворювань статевої системи; зменшення статевої агресії, і як наслідок, відсутність міток та неприємного запаху, нижчий потяг до втеч, бійок, а тому мала ймовірність травмування і зникнення; контроль народжуваності, що зменшує популяцію безхатніх тварин – нікому не потрібних, нещасливих, приречених на смерть.
Ми приручили диких тварин, одомашнили їх, вивели різні види нових порід. Стерилізація лише завершує процес приручення, позбавляючи котів та собак необхідності розмножуватися “про запас”, допомагає більше насолоджуватися іншими аспектами життя поряд з людиною.
Жорстокість – це не операційне втручання, а щорічне винищення-викидання потомства свого улюбленця. Змушувати самиць проходити один цикл усе життя, ніби водити їх по пекельному колу: від вагітності та виношування до народження, далі “звільнення” від материнства, нові партнери й наступна вагітність. Це і є негуманний досвід поколінь, коли у кожному селі Харківщини собака сидить на метровому ціпку, а з-поміж кошенят живим лишають хлопчика, бо він не буде народжувати.
Одна стерилізація замість тисяч процедур евтаназії
Довгий час “Центр поводження з тваринами” використовував приспання як ефективний метод очищення вулиць міста від тварин-безхатченків. Лише з 2023 року вилов мав відбуватися без послуг з евтаназії (як зазначено у тендерній документації на “ProZorro”).
У питанні гуманності годі й порівнювати стерилізацію з евтаназію здорових тварин, в яких лише одна проблема – безвідповідальні власники. За даними організації “Sterilization.ua” до 90% безпритульних тварин народжені вдома. Цей показник демонструє величезний вплив людини на сьогодення котів та собак, а отже й на їх майбутнє.
Собаки здатні приводити потомство двічі на рік, коти – тричі. За даними “Sterilization.ua” кількість нових тварин з пари не стерилізованих котів та собак за перший рік складає близько 12 (ще не проблема, одного лишаємо, інших роздаємо). Та на другий рік рахунок йде на десятки тварин, на третій – сотні, на четвертий – вже на тисячі – від тих двох і усього їх некастрованого потомства. Чи варто продовжувати далі? Для порівняння – за 2023 рік завдяки діяльності організації “Sterilization.ua” стерилізовано 12 280 тварин. Цікаво, чи вони родичі?
Лише дві тварини, наче Адам і Єва, за лічені роки здатні перенаселити Землю.
Розуміючи, який вплив має кожна особина на популяцію в цілому, рішення власника про стерилізацію улюбленця набуває значення всесвітніх масштабів. Навіть один харків’янин здатен вплинути на майбутнє тварин: щоб прибрати з вулиць голодні звірині зграї, варто почати зі свого собаки. Стерилізація – запорука успіху.
Головне правило – діяти тут і зараз, не чекати моменту, щоб вчинити правильно.
