Легенди, навіть якщо вони страшні, хвилюють увагу, бо дають змогу доторкнутися хоча б думками до чогось неземного. Ще цікавіше доторкнутися рукою або хоча б побувати десь поряд із містичним місцем. Задовольнити такі бажання можна і в Харкові. Місто має чимало загадковостей на будь-який смак. Далі на ikharkovchanin.
Легенди про ВУЗи
У Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського є аж дві легенди, причому обидві пов’язані із театральним факультетом – через місце, в якому він знаходиться. Це “Будинок з химерами” (вулиця Чернишевська, 79). Перша легенда виникла через химер на фасаді на рівні четвертого поверху. До них можна було дотягнутися рукою із вікна, і деякі місцеві студенти це робили, щоб пофарбувати нігті химерам. Вони робили це перед сесіями, вірячи, що такий ритуал допоможе все здати.
Друга легенда про привида, який деякі студенти бачили в коридорах – “Даму у білому”. Згідно однієї версії, то може бути неприкаяна душа працівниці будинку розпусти, що колись розташовувався у цій будівлі. Жінка була задушена багатим клієнтом. Інша версія говорить про ученицю гімназії, що тут теж колись була. Вона, завагітнівши, зробила аборт, але потім про це дуже пожалкувала і покінчила з життям.
Одна легенда є у Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. На третьому поверсі головного корпусу (майдан Свободи, 4) є картини, на яких зображені всі колишні ректори навчального закладу. Поговорюють, що опівночі їх привиди покидають картини й тиняються поверхом.
В другому корпусі Харківської державної академії дизайну і мистецтв, який розташований на перетині вулиці Мистецтв та Каплунівського провулка, постійно підтікає одна зі стін. За легендою, це плач ікон, що висіли у Каплунівській церкві, яка розташовувалася на цьому місці до 1929 року.
Легенди про будинки
Вулиця Коцарська вабила в різні часи шукачів скарбів. Зокрема, будинок 36/38, згідно однієї легенди, в перші роки двадцятого століття був оселею італійського архітектора. Подейкували, що в підвалі ним було заховано багато фамільних коштовностей, а також золота та срібла.
В провулку Людмили Гурченко, 3Б в другій половині дев’ятнадцятого століття був розташований особняк Олександри Хариної, вдови купця і тогочасної бізнес-леді. Про Харину ходили чутки, що вона має надзвичайні здібності, через що деякі ділки приходили до неї спеціально для того, щоб зрозуміти, чи вдасться задумана ними справа. Зараз же подейкують, що у цьому місці з’являється дуже багато чорних котів – тобто після колишньої хазяйки містика будинок не покинула.
В Театральному провулку, 6 розташована будівля, яку називають “Дахом світу” або “Будинком Бутусова”. Згідно з легендою, ті, хто намагалися займатися його ремонтом, божеволіли. Причина такого, за однією з версій, в книгах, які зберігалися в підвалі будівлі, коли з неї хотіли зробити бібліотеку. Власники бібліотеки передумали й перенесли бібліотеку в інше місце, а книги спалили або утилізували, через що нібито будинок і образився, не даючи щось із ним надалі робити.
Легенди про катакомби
Від Полтавського шляху в Харківському районі через вулиці Римарську, Сумську, Близнюківську, Соборний узвіз і провулок Кравцова в Шевченківському районі до вулиці Гетьманської в районі Жихор йдуть, згідно з легендами, міські катакомби.
За однією з версій, там заховано багато скарбів. В минулому столітті кожного разу, коли хтось раптово ставав значно багатшим, це приписували саме знайденим в підземеллях статкам. За іншою версією, в них є одна печера, де лежить книжка, у якій записано все, що чекає людство. Цю книжку, за чутками, бачили злочинці, яких відправили обстежити підземні ходи в обмін на помилування від смертної кари.
