Формування різних наукових напрямів медицини у Харкові розвивалось понад двохсот років. Медична наука зародилась на базі Харківського університету і знаходила своє подальше вдосконалення в інших науково-дослідних закладах. Далі на ikharkovchanin. .
Гінекологія
Акушерсько-гінекологічний напрямок медицини був започаткований у 1863 році, коли була проведена порожнинна операція жіночих статевих органів І.П. Лазаревичем.
Тоді ж були розроблені спеціальні щипці, прямі й паралельні для допомоги при пологах. Почали досліджувати позаматкову вагітність та фіброміому матки. У 1923 році предметом вивчення стали операції з видалення пухлин шийки матки. У післявоєнних роках працювали над лікуванням генітального туберкульозу, а у 1970 роках, провели перше виправлення положення плоду через зовнішній поворот. В період 1972-1999-х років, на катедрі акушерства і гінекології Харківського державного медичного університету, були впроваджені кріохірургічні методи лікування, перше екстракорпоральне запліднення, використання лазеротерапії. Після 2000 року, дослідження сфокусовані на жіночій репродуктивній системі, синдромі затримки росту плоду тощо.
Анатомія та патологоанатомія
Анатомічна медицина досягла успіхів у бальзамуванні тіла, практика проводилась на тілах Леніна та Дімітрова. На катедрі анатомії Харківського медичного інституту, професором В. П. Воробйовим, був заснований спосіб “препарування під падаючою краплею води”. З 1990 років вивчається м’язово-нервовий апарат.
У сфері паталогоанатомії завдяки М.Ф. Мельникову-Разведенкову була розроблена спеціальна пам’ятка з нового підходу систематичного розтину трупів в лікувальних закладах та виготовлення анатомічних препаратів. Впроваджено фундаментальне поєднання наукових досліджень з плацентологією та ендокринологією.
Ендокринологія
У 1919 році починає роботу Органотерапевтичний інститут, в якому створюються препарати для лікування. У 1900 році виокремлюється унікальний науковий осередок “Харківське дерматологічне товариство”.
У 1927 році відкривається перша ендокринологічна клініка, на базі якої започаткована українська школа ендокринології. Дослідження ведуться у сфері цукрового діабету та дії гормонів. З 1944 року починають випускати гормональні препарати, досліджується їх біохімічний вплив на терапію пухлин. Отримані дані стали корисними для інших медичних наук, таких як онкологія, фармакологія та геронтологія. Клініка дотепер працює на принципах доказової медицини та акредитована за вищою категорією.
Гістологія та дерматологія
У сфері гістології, яка почала вивчатися у 1867 році відомим науковим відкриттям світового рівня вважаються “клітини Кульчицького”. Це такий тип клітин, де синтезується близько 90% серотоніну в тілі людини. Серотонін своєю чергою впливає на рухову активність та секрецію ферментів. У 1920 роках досліджували систематизацію груп крові та її переливання іншим пацієнтам та інше.
Дерматологічні розвідки у Харкові почалися у 1885 році у Харківському університеті за ініціативи О.Г. Полотебнова. Було запроваджено амбулаторне прийняття пацієнтів, заснований музей муляжів, світлолікувальний кабінет. У 1920 роках виданий перший атлас шкірних хвороб, що значно полегшило встановлення діагнозів та практичне лікування. З 1990 років ретельно вивчається вплив рентгенівських променів на шкіру та методи лікування псоріазу на клітинному рівні.
Ортопедія та травматологія
На початку XX століття були введені перші закони про страхування від нещасних випадків на виробництві, оскільки широко розвивалась гірнича промисловість. Це вимагало створення наукової медичної бази, так з’явився у Харкові “Медико-механічний інститут” у 1907 році. Робота була зосереджена на відновленні працездатності травмованих. З часом інститут був розширений і зайняв центральне місце в Україні. В ньому вперше було запроваджено експрес-протезування, одразу після проведення операції з ампутації кінцівки. Весь час велась робота з вдосконалення протезно-ортопедичних виробів, впроваджується корундова кераміка, консервація кісткових тканин для їх подальшої трансплантації, засоби регенерації кісткових та хрящових тканин. Варто відзначити внесок у розробку новітніх технологій для лікування пошкодження хребта, більшість з яких унікальні не лише в Україні, а й у світі. З 2000 років інститут посідає місце головної наукової установи, яка вивчає патологію хребта та суглобів.
Офтальмологія і педіатрія
Вже з 1868 року вивчається кольорове сприйняття та проблеми фізіології зору. У 1872 році, за ініціативою Л.Л. Гіршмана була заснована перша в Україні очна клініка. В першій третині XX століття, були відзначені успіхи у лікуванні туберкульозу ока на державному рівні, впроваджені поліхроматичні таблиці, а для лікування трахоми очей, створений перший фізіотерапевтичний кабінет.
Перша кафедра, яка вивчала дитячі хвороби була створена у 1902 році. У 1904 році, за ініціативи І.В.Троїцького та С.М. Ямпольського засновано Харківський відділ Союзу боротьби з дитячою смертністю. Просвітницька діяльність виражалась у важливості природного вигодовування дитини, фізичного та гігієнічного виховання. У 1922 році заснований перший Український державний науково-дослідницький інститут охорони материнства і дитинства. Основним принципом наукових досліджень було відповідати на нагальні проблеми. На початку XX століття це стосувалось розладів шлунку, дизентерії, дистонії, ранньої діагностики туберкульозу та інші. Пізніше – гострі бронхолегеневі захворювання, аритмологія, серцеві, включаючи вади серця та проблеми з метаболізмом.
Психоневрологія
Ще наприкінці ХІХ століття, в Харкові почали застосовувати науковий підхід до приступів епілепсії. Видавалось кілька наукових посібників, які стосувались загальної психіатрії та судово-психіатричних аналізів. У 1920 роках був заснований журнал “Український вісник експериментальної педагогіки й рефлексології”, присвячений вивченню шизофренії в умовах експериментів фізіології та нервової діяльності. В 1930 роки створено Всеукраїнську психоневрологічну академію. Вона не лише вела комплексне дослідження нового типу, але й займалась оздоровчими заходами та підготовкою кваліфікованих спеціалістів. Під час Другої світової війни почали вивчати військові травми пов’язані з нервовою системою, а після її закінчення займались психоневрологічною реабілітацією учасників бойових дій. Впродовж 1977-2017-х років дослідження були сфокусовані на медичну психологію, наркологію, розсіяний склероз. Значні прориви були у лікуванні хвороби Вільсона-Коновалова, яка зумовлена генетично та пов’язана з дефіцитом білка, що трансформує мідь. Через це мідь накопичується в головному мозку або інших органів і порушує рухову координацію, мовні та когнітивні здібності.
Терапевтична школа
Школа терапевтів у Харкові була сформована в середині ХІХ століття. Перші дослідженнями стосувалися сфери блукаючого нерву, стенокардії запалення легенів та грипу. Вперше був описаний комплекс симптомів внутрішньочеревного зрощення, що значно полегшило встановлення діагнозу без оперативного втручання. Розроблена діагностика тромбозу вен, що в той час вважалось неможливим. У 1930 роки був створений Український інститут харчування, який розробляв лікувальні принципи споживання їжі для обміну речовин та підтримки ліпідного та водно-сольового балансу. У 1960 роки, за ініціативи Л.Т. Малої, на катедрі госпітальної терапії лікувального факультету Харківського медичного інституту заснована кардіологічна лабораторія, яка вивчала атеросклероз та ішемічну хворобу серця і розвиток серцевої недостатності
Крім того, харківська медицина відзначилась запровадженням антисептики у хірургії, стояла у джерел вітчизняної урології. В Харкові була проведена перша операція на робочому серці у пацієнтки з вогнепальним пораненням, пересадка сечоводу, доведено, що людині можна переливати трупну кров, визначені принципи проведення операцій при наявності онкології тощо.
З певною гордістю можна стверджувати, що попри всі виклики й зміни часу, медичні заклади Харкова є не лише навчально-дослідницькими, але й осередками формування кваліфікованих медичних кадрів для практичної діяльності та впровадження інновацій світового рівня.