Герби, як візуальний символ особи, роду або території почали з’являтися в Європі у XII столітті в Англії та Франції. Вони стали швидко ширитись по всій Європі. Функція герба аналогічна функції імені – визначає власника і відрізняє його від інших. Головною відмінною рисою від інших візуальних символів, наприклад емблем, є геральдичні правила, в яких кожен елемент має своє значення. Геральдика чітко визначає, що і яким чином може бути зображено на державному, родовому, територіальному, корпоративному чи іншому гербі. Основними складовими герба є щит, шолом та намет. Крім того, герби можуть містити корони, девізи, зображення людей, тварин, рослин, алегоричних істот та ін. Далі на ikharkovchanin.
Герб Харкова – це символ з довгою історією та численними трансформаціями.
Історія формування гербів
Існує кілька версій щодо походження герба Харкова. Деякі історики пов’язують перший герб Харкова, який з’явився в середині 17 століття, з трансформованою печаткою козацького отамана Сірка. Інші, з символом військово-опорного пункту на південному кордоні. Цей герб був зображений на жовтому фоні з натягнутим луком і чорною стрілою, готовою злетіти. Офіційне згадування про такий герб можна знайти в описі міста Харкова, опублікованому у 1767 році. Було чимало дебатів стосовно походження лука – чи був він татарський?
У 1781 році, коли було утворено Харківське намісництво, герб був зображений на зеленому фоні щита з рогом достатку та кадуцеєм. Кадуцей – це жезл з переплетеними зміями та крилами на вершині. В геральдиці він є розповсюдженим символом на гербах шляхетних родів та міст. Серед українських міст, кадуцей мають герби Бердичева, Слов’янська та Балти.
Проте, у 1856 році проводилась геральдична реформа. Головною метою було обмеження уніфікації міської геральдики. Значною мірою планувалось зменшити використання зображень кадуцея та рогу достатку. Критиці піддали й нахил ліворуч, цих символів, оскільки це начебто суперечило геральдичним правилам. У результаті, був запропонований новий герб Харкова. На срібному щиті була зображена чорна голова коня з вогняними очима та язиком. 
Новий герб викликав протести, і згодом було відновлено попередній герб з деякими змінами. Були додані корона, дубові листки та Андріївська стрічка.
Після революції 1917 року Харків та область залишилися без гербів до 1968 року, коли з’явилась нова редакція герба. На білому фоні було зображене золоте колосся, на тлі золотих орбіт, вгорі червоно-блакитний прапор, а над ним зубчасте колесо. Герб символізував промисловість та науку міста. Однак люди його називали “опромінений колос”.
Значення геральдичних символів
Герб, який Харків має сьогодні був затверджений у 1995 році. Він має форму зеленого чотирикутного щита з закругленими кутами внизу, який в геральдичному глосарії називають французьким. На ньому знов з’явилися перехрещені ріг достатку та кадуцей наповнений фруктами.
Зелений колір у геральдиці символізує надію, радість, добробут та свободу. Ріг достатку вказує на процвітання та природні багатства міста. Кадуцей – на торгівлю, гострий розум, красномовство, мудрість та мирне вирішення суперечок. Жезл означає також духовну владу, а його золотий колір символізує могутність, справедливість, знатність та силу. Змії, завжди означають мудрість, а їхній срібний колір символізує благородство та правдивість. Серед фруктів важливим елементом є виноград, що означає родючість та життєрадісність.
Схрещені ріг достатку та кадуцей, утворюють літеру “Х”, що означає “нахрест” і символізує меч. Також це може вказувати на велику літеру назви міста Харків.
Кожна лінія та деталь герба Харкова ховає за собою давні історії, що пам’ятають події та зміни впродовж віків.