У листопаді 2022 року відзначатиметься 100-річчя від дня народження видатного вченого, етнографа, лінгвіста Юрія Кнорозова, відомого насамперед як першовідкривача таємничих ієрогліфів мая. Далі на ikharkovchanin.
Науковець народився у с. Південне (на даний час – місто), що знаходиться неподалік Харкова, у сім’ї інженера. Батько був родом з Кубані, матір – з Великого Устюга. Бабуся хлопчика визнана першою народною артисткою Вірменії, що грала під псевдонімом Марі Забель. Хоч сім’я переважно спілкувалася російською мовою, у свідоцтві про народження дитини було записане україномовне ім’я Юрко.
Дитинство та юність генія
Дитинство Юрія Кнорозова проходило у важкі часи Голодомору 1932-1933 рр. Попри це хлопець мав величезну жагу до нових знань та разом із тим – феноменальну пам’ять. Він добре навчався в школі, грав на скрипці, любив писати вірші та малювати загадкових істот.
У 1939 році Юрій вступив на історичний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького (зараз – Харківського національного університет ім. В. Н. Каразіна). Навчання перервала війна. Закінчивши два курси в університеті, хлопець опинився на будівництві військово-оборонних споруд. Безпосередньої участі у бойових діях Юрій не брав через хворобу – дистрофію.
У 1943 році Юрій Кнорозов вступив до Московського державного університуту, де цікавився етнографією, лінгвістикою, а також детально вивчав єгиптологію.
Зацікавленість науковця писемністю мая
Ходила розповсюджена легенда, ніби-то Юрій Кнорозов дійшов до Берліну, де врятував з бібліотеки від полум’я книги, що стосувалися культури та писемності мая : “Повідомлення про справи в Юкатані”, три кодекси мая.
Сам науковець не вдавався до спростування легенди. Це можна пояснити тим, що у роки Другої Світової Війни Юрій Кнорозов потрапив в оточення та опинився в німецькій окупації, а це на думку радянської влади, не аби як псувало репутацію.
Варто зазначити, що подібні легенди створювали для звеличення вчинків громадян, утвердження міці радянського союзу.
Юрій Кнорозов настільки захоплювався життям древніх цивілізацій, що часто брав участь у експедиціях, деякі з них проходили на території Узбецької та Туркменської РСР та Середньої Азії. У 1945 році вчений глибоко цікавився шаманізмом до того часу, аж поки до його рук не поратипла стаття німецього дослідника, що мала назву “Дешифрування писемності мая – нерозв’язана проблема”.
“Як це нерозв’язна проблема? Те, що створено одним людським розумом, не може не бути розгадано іншим” – задав питання Юрій Кнорозов та взявся за дослідження таємничих рукописів.
Вчений працював удень і вночі протягом кількох років. І в у 1952 році він опублікував перші матеріали з розшифрування писемності. А в 1955 році Юрій Кнорозов захистив дисертацію на основі даних своїх досліджень. У цьому ж році він виступив на міжнародній конференції сходознавців у Копенгагені.
Більшу частину життя Юрій Кнорозов присвятив перекладу мови племен мая, проте зміг відвідати територію древного поселення лише у 1990 році.
Науковець отримав всесвітню славу та надзвичайну повагу від народів, які зараз проживають на території поселень мая. Юрій Кнорозов став кавалером ордену Ацтецького орла Мексики та отримав Велику золоту медаль Гватемали. На честь ученого у Мексиці встановлено два пам’ятники, один з них в м. Мериді, інший – у м. Канкун.
