Підлеглі Роберто де Дзербі перемогли французів у Харкові, та йдуть далі. Про це розповість ikharkovchanin.
В тому матчі відзначився Андрій П’ятов – справжній останній герой футболу. Скільки всього пов’язано з його іменем: він і брав з “Шахтарем” кубок УЄФА, він його діючий капітан, але вже далеко не основний голкіпер. Здавалося, що до кінця контракту, який не так давно був підписаний на два роки, Андрій буде лідером роздягальні і особистим “магістром Йодою” для молодого Анатолія Трубіна. Досвіду, який він може передати, в достатку. Однак травма Трубіна знову змусила П’ятова надіти форму кіпера і в 37 років вийти в стартовому складі на найважливіший матч цього літа – проти “Монако”. Останній матч кваліфікації Ліги Чемпіонів УЄФА, де “гірники” зустрічалися з найбільш грізним опонентом. В даному випадку – це французи.
Головні тренери обох команд, Роберто де Дзербі та Ніко Ковач були в різних футболках (чорна і біла) і зовсім по-різному налаштували своїх гравців на поєдинок. Одні вийшли і не особливо розуміли що їм робити і як перемагати, поки інші пресингували, перегризали центр поля, і, кажучи прямо, знищували суперника весь перший тайм. Щоб це зрозуміти, можна глянути статистику: 2:13 по ударах, 0:4 у ворота, 0:11 з меж штрафного(!), 0:4 по створеним моментам. Проте, головна проблема “гірників” була в центрі поля, де Маркос Антоніо, Алан Патрік і Майкон не змогли нічого протиставити Юсууфу Фофані та Орельєну Тчуамені. Французи легко доходили до штрафної, домінували на флангах і за 45 хвилин забили двічі. Лише двічі.
Ситуація на полі
Незважаючи на те, що гості не бігали так швидко, як в першому таймі, витягнути гру в екстра-таймі “гірникам” було складно. Перед фінальним свистком у “Монако” були відразу два стовідсоткових моменти: спочатку з лінії воріт виносила м’яч бразильська парочка, Марлон та Вітао, а після на лінії рятував “Шахтар” вже П’ятов. Капітан зіграв як капітан. Свисток, додаткові півгодини попереду. Де Дзербі випустив швиденьких Михайла Мудрика і Фернандо (перший вийшов ще в основний час), зробивши ставку на контратаки. На жаль, попереду виходило не так вже й багато, так як більшу частину екстратайму “Шахтар” оборонявся, намагаючись не допускати помилок. Золотого гола давно не існує, але навряд чи віце-чемпіон був готовий відігратися вдруге за сьогодні.
А в той момент, коли все повинно було закінчуватися серією пенальті, за законами жанру, “Шахтар” забив вдруге, і в останній раз на сьогодні. Мудрик відібрав м’яч в центрі поля, він же і завершував атаку на лівому фланзі своїм прострілом. Проте м’яч рикошетом від Агілара, відлетів в зовсім іншому напрямку – у ворота “Монако”, у бік групового етапу Ліги Чемпіонів. У гостей відігратися не вистачило ані часу, ані фізичних сил, ані морального духу. Трагедія? Для французької команди – авжеж трагедія, яка написана Мудриком і компанією. Думаю, відповідь на це дасть сам Мудрик.
“Я ще заб’ю, аби тільки тренер в мене вірив!”
(Михайло Мудрик святкує відтворений ним автогол “Монако”)
Мишко, вітаю з проходом далі! Той останній, вирішальний м’яч міг би стати твоїм. Не шкодуєш, що не забив?
“Шкодую, що не підставився більше, ніж один раз! (сміється) Та все одно ми мали перевагу, оскільки вся команда перемогу здобула, далі пройшла… робимо висновки, працюємо далі. А я ще заб’ю, бо теж доведу тренеру, що я чогось вартий”. – сказав Мудрик.
Тож як бачимо, “Шахтар” ціною надзусиль, ігри П’ятова і невеликого фарту, таки дійшов до групового етапу Ліги Чемпіонів. Першої Ліги Чемпіонів для “алленаторе”. Підсумків матчу не буде. Рекомендуємо просто видихнути, а ми тепер будемо думати, що з такою грою робити коли в такому турнірі ми зустрінемо більш потужного суперника.
