Він народився в Україні, але потрапив у Росію. Чимало українських гравців, які лишили слід в вітчизняному футболі, змогли відправитись до Європи і заявити про себе на цілий світ. Андрія Шевченка знають в “Челсі” та “Мілані”, Анатолій Тимощук зарекомендував себе у “Баварії”, Сергій Ребров має статус у “Тотенхемі”, а Андрій Воронін вже закріпив за собою звання суперзірки “Ліверпуля”. От тільки в нашого героя ігрова кар’єра склалася досить дивно. Більше на сайті ikharkovchanin.com.
Він міг би запалювати в харківському “Металісті”, донецькому “Шахтарі” чи київському “Динамо”, після чого працювати над своїм іменем в одному з чемпіонатів Європи, але вийшло все доволі неперспективно, та кар’єра в цього гравця склалася простою мовою, “нуляча”. Він виступав за європейський гранд, мав добрі стосунки з Зінедіном Зіданом, та врешті-решт, його талант ніхто так і не розкрив. Хто такий Віктор Будянський, і чому навіть його потенціал так і не був розкритий в європейських грандах Серії А – про це й буде наша мова.
Був харків’янин – став росіянин

Народився Віктор Будянський у місті Вовчанську Харківської області у 1984 році в родині колишнього гравця харківського футбольного клубу “Маяк” Ігоря Будянського. Ще у дитячому віці родина майбутнього футболіста перебралася в Росію, у Білгородську область, де він почав займатися футболом. У 15-річному віці він потрапив до «Академіки» – команду при місцевій спортивній школі, яку заснував футбольний агент Костянтин Сарсанія, збираючи талановиту молодь і продаючи до Європи. Так в 2001 році Будянський потрапив до складу «Ювентуса».⠀
Декілька сезонів він виступав за молодіжну команду «старої сеньйори» під керівництвом нинішнього тренера «Аталанти», Джана П’єро Гасперіні. До тренувань з основним складом його став залучати Карло Анчелотті, а дебютував уже при тренерстві Марчелло Ліппі. Дебют Будянського відбувся у травні 2004-го у грі проти «Перуджі»: «Ювентус» програв через гол легендарного Фабріціо Раванеллі, але особливість цього матчу була в іншому. У складі “Перуджі” дебютував син колишнього багаторічного лідера Лівії Муаммара Каддафі, Сааді. Другий та останній матч Будянський зіграв проти «Сієни» (перемога 3:1 в останньому турі з голами Тудора, Мікколі та Ді Вайо).
Непотрібність

В туринському клубі потенціал вінгера не розкрили, і тому віддали в оренду в “Реджіну” та “Авелліно 1912” . Сезон 2006/07 він успішно провів перебуваючи в оренді клубу «Асколі», після чого влітку 2007-го «Удінезе» “відсипав” за опорника 9 мільйонів євро. В Удіне закріпитися йому не вдалося (в тому числі через травму), віддали в оренду до «Лечче», якого він вивів в Серію А. У 2009-му році грав в оренді в підмосковних «Химках», де тренером працював знайомий з дитинства Сарсанія, однак швидко розчарував своїм ставленням до ігор, і після 9 матчів пішов. Після завершення виступів за «Химки» не одразу повернувся до Італії, хоча ще належав «Удінезе». Тим самим Будянський поставив хрест на своїх перспективах у клубі. Загалом в Італії півзахисник провів 40 ігор. Ще якийсь час перебуваючи в клубі, намагався піти в оренду у «Варезе», але йому невдало зробили операцію, після якої він відновлювався 1,5 роки. У 2014 році Будянський завершив кар’єру та залишився у Старому Осколі Білгородської області, де займається бізнесом.
Має в активі 2 матчі за збірну Росії: обидва при тренерстві Гуса Хіддінка у відборі до успішного Євро-2008 (проти Андорри та Хорватії). Всього кар’єра Віктора Будянського нараховує 93 виходи на футбольне поле, та лише 5 забитих м’ячів.