5 Грудня 2022

Як харків’яни «Буаяр» підкорювали

Related

Місце у Харкові для любителів мистецтва

Туристи в Харкові найчастіше приїжджають подивитися на архітектуру. Тому...

Найкраще місце для спортсменів

У Харкові є багато місць, в яких люди можуть...

Одне з найромантичніших місць у Харкові

Багато туристів приїжджають до Харкова не самі, а зі...

Харківські митці

У Харкові народжувалося і якийсь час мешкало величезна кількість...

Харківське сучасне мистецтво

Багато людей люблять дивитись на чудові композиції Пітера Дойга,...

Share

Початок 21 століття для українського телебачення був характерний яскравими та насиченими телепроєктами. Саме таким виступила українська версія французького благодійного ТБ-шоу «Форт Буаяр». За правилами гри, учасникам треба подолати 9 випробувань, аби здобути 5 ключів. Періодично один з гравців мусить відвідувати мудрого Мольфара, аби здобути додатковий ключ, відгадавши загадку. Також може статися так, що один з учасників потрапить у полон, і решті доведеться рятувати його з каземату Метра Харона. Гра вважається пройденою, якщо буде вгадане ключове слово, яке дозволить команді увійти у скарбницю форту, і винести стільки золота, скільки дозволить час, пише ikharkovchanin.

Сам форт знаходиться під наглядом французької влади, і знаходиться в Атлантичному океані, біля островів Іль-д’Екс та Олерон. Його планував побудувати у 1666 році ще король Франції Людовік XIV, та фундамент заклав Наполеон Бонапарт у XIX ст., оскільки вже мав напружені стосунки з Англією, проте призупинив будівництво у 1809 році. Його відновив у 1837 році новий король, Луї-Філіп І, добудувавши форт у 1857 році. Проте об’єктом телебачення форт став з 1980 року, і близько 24 років був на підготовці.

 Ведучими телепроєкту були Богдан Ступка, Григорій Гладій та Віта Смачелюк. 

1
Ведучий Богдан Ступка

Гей, харків’яни, покажіть свій хист!

2
Гурт «ТНМК», 2004 рік

У тому ж році одними з учасників програми стали найвідоміші на сьогодення харків’яни – гурт «Танок На Майдані Конго». Першим на своє випробування відправився бас-гітарист Костянтин Жуйков: йому за допомогою товаришів потрібно було витягти вагонетку, поставити її на рейки, і протягнувши її за канат, дістати заповітного ключа, що він і зробив.

3
Костянтин Жуйков скеровує вагонетку на рейки

Далі настала черга Олександра Сидоренка, він же Фоззі. У невеличкий кімнаті, в якій опускалася стеля, йому треба було зняти зі стелі ключі, після чого підібрати три вірні для того, щоб відкрити скриньку, де і був захований потрібний ключ. Але Сидоренко впорався. 

4
Олександр Сидоренко на випробовуванні

Третій ключ виборов у мудрого Мольфара технік гурту, Едуард Приступа. Хлопець за долю секунди відгадав загадку старця, після чого гурту залишилося здобути ще два ключі. І на цей раз настала черга Олега Михайлюти, він же Фагот.

5
Едуард Приступа та Метроном – один з помічників ведучих програми

І фронтмену випало нелегке завдання – під поривами вітру пройти по стіні форту до клітки, у якій був схований ключ. Але, нажаль, йому не вистачило спритності, аби дістатися назад – тепер Олег полонений. Що ж, навіть Людині-павуку іноді не вистачає часу.

6
Олег Михайлюта переміщується стіною до ключа

Ситуацію виправив Антон Батурин. Ді-джею – електронщику гурту випала нагода стоячи на діжці, і зберігаючи рівновагу, дістатися звисаючого на ланцюгу ключа. Через три невдалі спроби зафіксувати нестабільну конструкцію під ногами, Антон врешті-решт зриває ключа, і тим самим наближає свою команду до скарбниці…та полоненого.

5
Антон Батурин фіксує діжку, наближаючись до ключа

Ведучі надають Антону можливість перепочити, тим самим відправивши його до Мольфара. А наступне завдання почав виконувати Едуард Приступа, отримавши можливість «подорожувати на місці». Завдання полягало у тому, аби знайти ключ за підказками, які були розміщені у тюках, захованими у сітці. Важко, чи не так? А от  Едуард так не думав, тому майже на останніх секундах виконав завдання і здобув вже п’ятий ключ!

8

«Нормально, тільки носом, правда, забився. Довгий, мабуть, виріс.» – пожартував Приступа після завдання. – «Аби дістати той малий ключ, гору тих мішків викидував – шок!»

І оскільки від втоми Антон Батурин не виборов у мудрого Мольфара ключа, Олександр Сидоренко на наступній пригоді увімкнув в собі електрика. Йому поставили завдання з’єднати проводи «за стандартною схемою» – червоний до червоного, синій – до синього. Ну от що б могло піти не так? Виконавець сам все пояснив, коли не впорався.

9
З’єднай проводи, казали вони…

«Підлога слизька…» – розказував Олександр. – «намащена чимось, може…взуття спертися не давало ні за що».

Ну а останню пригоду виконував знову Костянтин Жуйков. Схоже, що за весь день чоловік так втомився, що був готовий вже від відчаю кидатися на стіни. Бо саме так і пропонувало останнє завдання: після кожного стрибку на прямокутну вертикальну платформу, треба кожного разу за допомогою важеля підіймати ключ догори, щоб його дістати. А оскільки платформи перевертаються напружено, то і Костянтину вже сил не вистачить. Так і сталося.

10
Костянтин Жуйков підіймає важіль, на якому ключ

Після того, як ключі вже опинилися у замках скарбниці, яку стережуть тигри, команда відправилася визволяти Олега Михайлюту, вирішивши повернути його в обмін на додаткові підказки для ключового слова. Першим вирішив спробувати свої сили Олександр Сидоренко.

11
Перед входом до каземату Метра Харона

Місія по порятунку Олега полягала у тому, що Олександр мав за допомогою однієї руки, яку він опускав у контейнер, переселити жаб зліва направо, аби полонений мав побачити на дні контейнера чотири дощечки з кодом. Після чого, цифри потрібно було скласти у порядку зростання, і в разі правильної комбінації, Сидоренко мав дістати ключа, аби відкрити клітку, де і сидів Михайлюта. Врешті-решт, Олега було врятовано, і тепер каземат чекав нового героя.

12
Олександр Сидоренко «рятує» Олега Михайлюту. Праворуч від Олександра – ведучий Григорій Гладій

Другим виявився Антон Батурин, і йому випало дещо цікаве – гра з Метром Хароном за додаткову підказку. Правила цієї гри полягали у тому, що треба на запаленому вогні підпалити одночасно папірці, і тримати їх перед собою. Програє той, хто першим впустить папірець. І програв – Метр Харон! Завдяки тому, що Антон тримав папірець вертикально, вогонь поглинав його повільно. Це і зіграло хлопцеві на руку, дозволивши йому отримати першу підказку, і залишити каземат для пошуку наступних підказок.

13
Антон Батурин грає з Метром Хароном

Олександр Сидоренко легко виграє у мудрого Мольфара загадку-підказку, а от одночасно Олегу Михайлюті, Антону Батурину та Едуарду Приступі – не щастить. Хлопці мали взяти три мішки, з ними допливти до плота, де заховано ключ від скрині з підказкою, покласти їх на пліт, залізти, зірвати капсулу з ключем, і за допомогою гучномовця, прокричати код від скриньки тим, хто на березі. Однак, двох з половиною хвилин їм виявилося недостатньо, і підказка згорає.

Костянтин Жуйков теж не встиг: перевіряти кожну змію заради папірців з двома цифрами від кодового замку – справа напружена і доволі небезпечна. Тому він теж втратив свою можливість. Часу залишається дуже мало, тому всі збираються біля скарбниці, адже починається найважливіша частина – відгадка ключового слова. 

14
Олег Михайлюта та Віта Смачелюк відкривають підказку

 

Коли Олександр Сидоренко наважується здобути ще одну підказку, залишившись у кайдані, команда абсолютно точно переконується, що ключове слово – «крила». Вони входять у скарбницю, розміщуються точно по літерах, після чого дресирувальниця Марго, зачінивши тигрів, повертає голову тигра – і у клітку посеред скарбниці починає водоспадом сипатися золото!

15
часу у скарбниці залишається все менше, і менше…

«Сумно, бо гру вже завершено. А ми тільки-тільки в азарт увійшли…» – діляться враженнями учасники після повернення.

А тим часом сума винесеного золота склала 30 380 гривень! За рішенням гурту, ці гроші були передані у харківський дитячий будинок «Родина», який станом на 2004 рік був прихистком для чорношкірих дітей. 

Отже, харківські музиканти здійснили свою мрію: форт «Буаяр» відчинив для наших земляків двері скарбниці, і вони з почуттям виконаного обов’язку повернулися додому. Бо відчуття азарту та пригод притаманне кожному мешканцю та гостю першої столиці.

А чи подобалося вам дивитися «Форт Буаяр»?

.,.,.,.