Будівля, яка прикрашає саме серце міста вирізняється своєю унікальною будовою. На час його появи це був один з найвищих хмарочосів не лише в Україні, а й у Європі. І сьогодні він вражає своєю масивністю та формою, а процес будівництва Держпрому був своєрідним експериментом для архітекторів та будівельників, яким вдалось втілити в життя справжній шедевр. 2 січня 2024 року в результаті російської агресії вікна Будинку Державної промисловості були пошкоджені. Далі на ikharkovchanin.
Історія будівництва
У 1925 році оголосили конкурс на найкращий проєкт, а у листопаді 1926 року вже відбулась урочиста закладка центрального корпусу. На чолі будівництва став інженер з великим досвідом — Павло Роттерт. Він був вмілим адміністратором, міг правильно організувати роботу та завжди прислуховувався до своїх працівників. В той момент Роттерт разом зі своїми молодими підопічними застосував прогресивний метод “плавучої опалубки”, тому можна вважати, що будівля Держпрому — це суцільний моноліт залізобетону. Також пояснення міцності будівлі можна вважати застосування японської технології зведення хмарочосів у сейсмонебезпечних зонах. Так величезну будівлю зводили три роки, з 1925 по 1928. До речі, цікавий факт: під час риття одного з котлованів були знайдені кістки мамонта, які зараз знаходяться в Державному музеї природи Харківського університету ім. В. Н. Каразіна.
Урочисто Держпром представили на загал 7 листопада 1928 року. І щойно його здали в експлуатацію, туди заселились народні комісаріати України, Держплан, машинобудівні, хімічні управління, різноманітні трести. Для всіх працівників будівлі були створені всі умови для продуктивної роботи: їдальня, бібліотека, радіостанція, архів, майстерні, готель і навіть перукарня. Хмарочос вражав своєю висотою та помпезністю.
У часи Другої світової війни та під час окупації Харкова німцями, Держпром переживав не найкращі часи — на першому поверсі були стайні, а інші поверхи були розгромлені. За легендою, коли німці покидали місто, то хотіли підірвати його, але невідомий герой не дав їм це зробити та пожертвував собою. Після війни, до 1947 року, Держпром відбудовував завод “Світло Шахтаря”. Перша телепередача вийшла в ефір саме звідси у 1957 році.
У 2001 році був запущений процес повноцінної реконструкції, в межах якої були замінені вікна, відремонтовані переходи.
Держпром сучасний
Після останніх перебудов Будинок Державної промисловості намагались внести до реєстру ЮНЕСКО, але через зміну багатьох елементів і втрату автентичності заявка була відхилена. Будівлю внесли лише до Попереднього списку Світової спадщини.
Наразі будівля функціонує коштом орендарів — це різноманітні організації, більшість з яких бюджетні, але є і комерційні. До повномасштабного вторгнення на даху функціонував оглядовий майданчик, що був відкритий влітку 2021 року.
На жаль, як і багато прекрасних пам’яток історії та архітектури Харкова, Держпром був пошкоджений через російську агресію. І хоча, на перший погляд, постраждали лише вікна і будівля не пошкоджена, то, за словами архітектора Віктора Дворнікова, збій у температурному режимі може викликати зрушення й у самій будівлі. Маємо надію, що величний Держпром буде милувати наше око та вражати своєю величчю ще багато років.
