Не так давно президент “Металіста”, Олександр Ярославський зробив заяву, в якій прокоментував резонансну ДТП. Проте, й досі залишаються недоброзичливці, які бажають посунути мецената-інвестора, не вірячи у його непричетність. Чим небезпечне посунунення Ярославського від футболу та розвитку інфраструктури, та хто знову розколює українську футбольну спільноті? Про це в нашому матеріалі на ikharkovchanin.
Чергова спроба розколу нації?
Ім’я Олександра Ярославського наразі згадується в такому негативному ключі, що містяни та мешканці області разом з іншими українцями знову розділилися на два табори. Одні не вірять в причетність бізнесмена до аварії, інші ж вимагають його негайного арешту. Натомість медійні футбольні особистості вимагають справедливості, теж вставши на бік Ярославського. Найяскравіше в цьому плані виступили Артем Франков, який заявив, що без нього “Металіст” повторить долю “народної” команди на протязі сезону 2015-2016, та Ігор Циганик, який сказав, що в “Металісті” все на такому рівні, що ображеними не залишається ніхто.
І тут знову варто подивитись, на чому саме робив акцент Олександр Ярославський. В більшості моментів, слова президента “жовто-синіх” виглядають розсудливими та аргументованими, націленими спеціально аби “вибити табуретку з-під ніг” Ірини Венедиктової та Дениса Монастирського. Враховуючи, що і сам власник “Металіста” має давнішній досвід роботи в правоохоронних органах, відпрацювавши декілька років у харківському ВБРСВ, то над його висловами дійсно варто задуматися. Однак за думкою багатьох українських спортивних журналістів, існує реальний ймовірний ризик для втручання в футбольні справи не тільки ГПУ та МВС, а й радикалів.
Вболівальники “Металіста” моментально виразили вотум недовіри Венедиктові, що для них її “не існує”. Радикальні заяви, авжеж, не любить ніхто, але, як кажуть, “своїх не кидають”. Навіть сам бізнесмен заявив, про те, як можна назвати те, що у справі, яку особисто ведуть Генпрокуратура та Міністерство Внутрішніх Справ, зникли слідчі докази. Авжеж, з приводу цього у Монастирського трапився скандал, тоді як докази просто переклали з одного місця на інше в одному приміщенні. Проте, в соцмережах знову поповзли “теорії змови”, які породжує людський поголос. І тут абсолютно справедливо саме для таких героїв висуваються такі аргументи, які не вартують життя судимого декілька разів крадія.
Як результат, наразі, серед доволі слабо об’єднаного українського люду залишаються заздрісники, екстремісти, та решта недоброзичливих людей. Вболівальники пам’ятають моменти, коли вони прагнули створити з “Металіста” “народну команду”, і відколи Курченко втік через Майдан, та з’явилася загроза розпаду команди – вони здобули свого.
Як би не хотілося про це казати, але з відстороненням від будь-якої діяльності Ярославського, на футбол у Харкові знову очікує клінічна смерть. Третю силу в чемпіонаті України ніхто так і не побачить, а амбіції Козловського та Поворознюка нікуди далі 6-7 місць в турнірній таблиці навіки не зрушать. Також постраждають багато підприємств, за які відповідає бізнесмен. Зокрема, завод ХТЗ, регбійна команда “Олімп” та готель “Харків-Палас”.
Економіка проти націоналізму
Авжеж, Олександр Ярославський не схожий на людину, яка буде виконувати вимоги Венедиктової та Монастирського, які не до кінця контролюють хід слідства. А тому, враховуючи послужний список президента “Металіста”, справедливість буде на користь бізнесмена. Навіть боротися з заздрісниками, хейтерами та радикалами-екстремістами розумній людині дуже просто.
Звичайно, радикали несуть в собі національну загрозу для економічного потенціалу країни та міжнародного престижу. І якби українська влада дійсно була в цьому зацікавлена, вони б зараз всі були заарештовані й посаджені за грати надовго. А заздрісників не варто й питати, більшість з них вже такого віку, наче вони застали царя. І тому, якщо б не тільки в Харкові, а й по всій Україні це було зроблено, в країні була б потужна економіка й потужні спортивні інвестиції. І не було б кочових висловів, що “в нас якийсь не такий народ”.
Тож Олександр Ярославський не виглядає тою людиною, яку можна налякати. Втрата у футболі такої ключової фігури, яка намагається відродити УПЛ, знову дестабілізує вітчизняний чемпіонат. Справедливість та закон мають свої правила, і вони на боці тих, хто зможе майстерно володіти правдою, щирістю і доводити справу до кінця. І не факт, що це Монастирський та Венедиктова.
