Ідеї народництва, які розвивалися у Харкові в ХІХ столітті, подарували нам багато культурних і освітніх закладів. Серед них і Харківська академія дизайну і мистецтв, звана Худпромом, яка за більш ніж століття своєї історії змінила багато назв і приміщень. І хоч тепер це один із найбільших мистецьких вишів країни, усе починалося з ініціативи однієї людини. Далі на ikharkovchanin.
Перша художниця в Російській імперії
Марія Іванова, перша професійна художниця в Російській імперії, народилася в сім’ї військових та землевласників Харківщини і отримала відмінну домашню освіту.
П’ять років вона навчалася живопису та гуманітарним наукам у різних містах західної Європи.
Повернувшись в Російську імперію, Марія наважилася кинути виклик Імператорській академії мистецтв, куди до неї не змогла вступити жодна жінка. І хоча приймальна комісія скептично ставилася до порушення традиції, досвід художниці, перевищуючи досвід багатьох студентів-чоловіків, не міг не вразити викладачів академії.
Марію Іванову в мистецтві цікавило культура українського села: народні одяг та архітектура, свята й обряди. Цікаво, що частіше в цих декораціях вона писала саме жіночі портрети.
Жінка, якій дозволено носити мундир (таке право у Російській імперії надавав диплом), дивувала, але освіта була потрібна Марії Івановій не для військової служби.
Харківська школа Раєвської-Іванової
У ХІХ столітті Харків активно розвивався. Через появу на ринку впливових промисловців місто розширювалося, а кількість містян збільшувалася. Необхідність низової освіти стала очевидною. Дворянський рід Раєвських, до якого належав чоловік Марії, Сергій Раєвський, вкладався у відкриття народних шкіл. Сам Сергій Раєвський безоплатно викладав у жіночій гімназії.
У 1869 році почали працювати художні класи Марії Раєвської-Іванової. Школа художниці не стала відкриттям перших мистецьких студій, насправді художні навички й до того можна було отримати в Харківському колегіумі та Імператорському університеті (тепер — Харківський національний університет імені Василя Каразіна), але там мистецтво існувало як факультативні дисципліни. Художня школа Раєвської-Іванової стала першим суто мистецьким закладом освіти в місті.
Особливістю школи стала зосередженість на ужитковому та декоративному мистецтві. Коли суспільство живе у відносному добробуті, а саме так було в Харкові у другій половині ХІХ століття, візуальні мистецтва поступаються дизайну. Хоча учні вивчали й класичні форми мистецтва — найперше графіку та малярство, але також і скульптуру, — та професійний дизайн таки був пріоритетним. Саме тому за школою і досі тримається назва Худпром (тобто художня промисловість, дизайн).
Як часто буває, художники, які викладають, цілком розчиняються в освіті й не стають відомими митцями. Марія Раєвська-Іванова не стала настільки визначною, багато її учнів. Окрім того, художниця майже осліпла під кінець життя, що унеможливило її роботу, як художниці. Утім мисткиня виконала значно важливішу місію — дала початок кільком поколінням художників.
Без школи Раєвської-Іванової складно уявити український авангард, який у Харкові представляли художники і дизайнери Борис Косарев, Марія Синякова, Василь Єрмилов (на честь якого названо центр сучасного мистецтва ЄрмиловЦентр).
Більше про Марію Раєвську-Іванову і мистецьку школу Харкова Ви можете прочитати в книзі Людмили Соколюк «Школа Раєвської-Іванової».
