Мало хто знає, але у Харкові проживало і досі мешкає величезна кількість архітекторів та скульпторів. Коли говорять про Харків люди найчастіше згадують про те, що це місто студентів, талановитих музикантів та у кращому разі акторів. Але значну роль у житті всієї України та зокрема Харкова відіграли архітектори. Харків дуже старовинне місто, але його мало хтось зводити вірно? І чому він такий гарний? Все завдяки цим людям, які залишаються в тіні, створюючи щось прекрасне. Саме про цих людей і йтиметься у статті про харківських архітекторів на ikharkovchanin.
Один із перших харківських архітекторів
За даними одним з найперших архітекторів, які творили в Харкові є Петро Антонович Ярославський 1750 року народження. Народився він звичайно у Сумській області, але здобув освіту він у Харківському колегіумі. У місті, яке згодом стане для нього найріднішим. Після закінчення навчання у Харкові він попрямував до Москви для отримання більш поглиблених знань у галузі архітектури, до якої він виявляв інтерес ще у колегіумі.
Після повернення до Харкова Петро Ярославський продовжує вивчати архітектуру як на практиці, так і в теорії. Завдяки йому навіть у Харківському колегіумі відкрили “архітектурні класи”. У 1775 році його ставлять на посаду губернського архітектора, на якому він пробув практично до самої смерті. За допомогою Петра Ярославського було визначено майбутнє обличчя Харкова. Мало того, ця людина стала засновником слобідсько-української школи класицистської архітектури. Багато проектів Петра Ярославського, на жаль, не дійшли до наших днів і були зруйновані.
Архітектори ХІХ століття
Маріам-Йосиф-Здіслав Юліанович Харманський народився 1859 року. Народилася і виросла ця людина не в Харкові, але, як і попередній архітектор, присвятив цьому місту значну частину свого життя. Спочатку він навчався у Петербурзькому інституті цивільних інженерів і після закінчення навчання був направлений до Новочерського. І лише 1890 року приймає рішення переїхати до Харкова, де він отримує посаду молодшого інженера. Через 6 років отримує посаду губернського земського інженера і паралельно ставати завідувачем технічним відділом Міської управи.
У Харманського в роботах простежується неокласицизм і необарокко, а в пізніших роботах модерн, модернізовані форми історичних стилів та українського модерну. Найвідомішою його роботою є Театр імені Шевченка (тоді називався Драматичний театр). А також за його кресленнями та за його допомогою будувалися Будинок №35 по вулиці Полтавський Шлях, Прибутковий будинок та приватна лікарня доктора Ар’є, Прибутковий будинок Нерослева з магазином, Особняк по вулиці Садова та Трибуни іподрому для рисистих перегонів. Це далеко не весь список, але одна з найголовніших будівель.
Володимир Християнович Нємкін народився у Харкові 1857 року. Хлопчик народився у родині дворянина, який викладав у Харківському інституті шляхетних дівчат. Сам же хлопчик закінчив харківську чоловічу гімназію №3, а після неї — Інститут цивільних інженерів, де й отримав звання цивільного інженера. Нємкін відразу ж починає створювати свої власні креслення принагідно викладаючи малювання у Харківському технологічному інституті. З-під пера даного архітектора вийшли такі роботи, як Собор Святого Миколая на Миколаївській площі, Орієнтовна школа для духовної семінарії, Міщанська богадельня, Кирило-Мефодіївська церква, Озерянська церква у Свято-Покровському монастирі, Келії з трапезним готелем на вулиці Університетська. Він мав ще безліч робіт і водночас він вивчив величезну кількість майбутніх архітекторів і художників в університеті. До смерті він викладав і створював нові креслення своїх прекрасних робіт.
Архітектори радянських часів
У селищі Нова Водолага Харківської області у 1947 році народився чудовий архітектор Юрій Михайлович Шкодовський. 1971 року він закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Ще під час навчання, а саме у 1965 році, він влаштувався працювати в інститут “Укрміськбудпроект”. А 1983 року йому дають вищу посаду, а саме він ставати заступником начальника Головного архітектурно-планувального управління Харківського міськвиконкому. Там він пропрацював трохи більше 10 років та став на нову посаду заступника начальника Головного управління містобудування та архітектури Харківського міськвиконкому. За все своє життя він брав участь у плануванні всього міста Харкова в цілому. За це він у майбутньому був удостоєний нагород таких як заслужений архітектор України (1997), лауреат Державної премії України у сфері архітектури (2001), народний архітектор України (2004), Премія “Народне визнання” (2005), Золота медаль Української академії архітектури ( 2002), Почесний знак Харківського міського голови (2004), Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2007).
У 2008 році він приймає рішення розпочати навчальну діяльність і тому ставати виконуючим обов’язки ректора Харківського університету будівництва та архітектури. А у 2011 ставатиме ректор кафедри урбаністики Харківського національного університету будівництва та архітектури.
У тому ж 1947 році, але вже в самому Харкові народився чудовий архітектор Володимир Євгенович Новгородов. Закінчив у 1970 р. Харківський інженерно-будівельний інститут. У тому ж році переїхав до Києва, де пропрацював в архітектурній майстерні інституту “Укрпроетреставрація”. У 1977 р. вирішує зайнятися науково-викладацькою роботою у ВНЗ міста Харкова, а через десять років отримує посаду головного архітектора та директора Харківської філії інституту “УкрНДІпроектреставрація”.
Володимир Новгородов доклав свою руку до таких проектів, як Стіна Нижньої Лаври у місті Київ; Дзвіниця Недільної церкви у місті Суми; Будинок медичного товариства у місті Харкові; Церква Святого Олександра Невського та Садиба Сердюкова, які також перебувають у Харкові; Спаської церкви в селі Наталіївка та багато іншого. Новгородов також має членство в ICOMOS, членство в Українській академії архітектури, член Національної спілки архітекторів України, а також є заслуженим викладачем Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова. Загалом людина прямо живе архітектурою і всім що з нею пов’язано.
Сучасні архітектори
Одним із сучасних архітекторів можна відзначити Євгену Губкіну. Ця дівчина народилася 1985 року в Харкові у сім’ї архітекторів. У 2008 році вона закінчила навчання з відзнакою архітектурний факультет Харківської національної академії міського господарства. Під кінець навчання займалася архітектурною діяльністю, працюючи у ВАТ Харківський проектний інститут. У 2014 році вона стала засновником організації Urban Forms Center, яка була створена для вивчення, захисту та популяризації архітектурної спадщини. Паралельно із цим вона стає дослідником Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові.
Вона стала першою, хто розвивав перші в Україні міждисциплінарних шкіл, які мали назву “Новий Львів” у Львові та “Ідея міста: перевірка реальністю” у Славутичі. Також дівчина написала кілька книг, які стосуються безпосередньо архітектури. Дівчина продовжує вивчати архітектуру та навчати її іншим. У майбутньому вона матиме ще більше архітектурних звершень!
