Діяльність Грінпіс складно зафіксувати на теренах України. Її історія починається у 1990-х роках, коли предметом дискусії стає Чорнобильська катастрофа. Саме на її тлі формується проєкт “Діти Чорнобиля”. Метою слугує підтримка дітей, що так чи інакше постраждали від аварії на ЧАЕС – запрошені фахівці займались діагностикою і лікуванням. Згодом з’являється суто українське угрупування, що отримує назву “Грінпіс-Україна”. Воно стає відгалуженням міжнародної організації “Грінпіс Інтернешнл”, однак дуже швидко припиняє своє існування через нестачу фінансування. В офіційних джерелах інформація щодо досягнень “Грінпіс-України” майже відсутня, останні ознаки її діяльності датуються 2019 роком. Далі на ikharkovchanin.
Але кінець існування даної організації не тотожний кінцю існування екологічних угрупувань. У нашому місті так само знаходиться безліч ініціатив від небайдужих до питань природи людей. Одну з них і буде розглянуто далі.
Громадська організація “Зелений Фронт”
“Зелений Фронт” як організація екологічної спрямованості виникла під час подій 2010-го року. Її учасниками стали активісти, що виступали проти вирубки лісу в Парку Горького, де планувалось будівництво автомобільних доріг і цілого житлового кварталу з готелями і відповідною структурою. Протест швидко був придушений поліцією, однак це не згасило суспільного настрою – лише посприяло бажанню продовжувати боротьбу разом.
Голова організації, Олег Перегон, виокремлював такі цілі проєкту, як захист зелених насаджень міста, створення природоохоронних територій. Згодом ініціатива перейшла до розв’язання проблем усієї Харківщини. Однією з кампаній “Зеленого Фронту”, що стосувалась цілої області, стала боротьба з розкраданням чорнозему сільськогосподарських угідь. Протистояння відбувалось у таких масштабах, що набуло всесвітнього розголосу. Про діяльність організації зазначали в англомовній пресі, американських блогах.
Розквіт “Зеленого Фронту” полягав і у його співпраці з низкою інших організацій екологічної спрямованості. Таким чином, він увійшов до Хортицького форуму, який об’єднував екологічні ініціативи всієї країни. Тісною була співпраця і з органами самоорганізації населення – однією з таких стала Громадська Рада П’ятихаток. “Поступ”, “Альтернатива” – також є прикладами угрупувань екологічного напряму, з якими “Зелений Фронт” створював кооперації.
Результати ініціативи
За короткий час свого існування організація набула міжнародного значення. Вона стала видимою для світової спільноти завдяки наданню різного формату допомоги тим, хто хотів долучитись до захисту навколишнього середовища, але не знав, з чого почати. “Зелений Фронт” зробив великий внесок і у встановленні нормативних актів, що стосуються природних питань нашої країни. Якраз його активісти сформували пропозиції, що були покладені в основу “Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011–2015 роки”.
Сам “Зелений Фронт” вважає своєю головною заслугою не співавторство у створенні законопроєктів, а безпосереднє поширення знань і навичок як серед звичайних громадян, так і всередині ініціативи. Організатор Олег Перегон зазначає, що з плином часу активісти-екологи перетворювались на досвідчених фахівців, завдяки яким “Зелений Фронт” набував пріоритету. Про це свідчать неодноразові запрошення від міжнародної екологічної спільноти на такі заходи, як: семінари, конференції, акції.
Окрім співучасті у розв’язанні проблем, пов’язаних з природою, “Зелений Фронт” допомагав ЗМІ у висвітленні тем, що особливо знайомі екологам в Україні – аварія на ЧАЕС та подальші наслідки, спровоковані катастрофою.