Лев Ландау – відомий фізик, який отримав Нобелівську премію. У Харкові на честь нього названо проспект, а його ім’я зустрічається у багатьох шкільних підручниках та матеріалах, за якими навчаються студенти ВНЗ. Хоча фізик народився і почав працювати в Баку, його подальше життя тісно пов’язане з Харковом. Він оселився у нашому регіоні у 33 роки та розгорнув у місті активну наукову діяльність. Далі на ikharkovchanin.
Дитинство, юнацтво та жага до знань
Тяга до точних знань та математичний склад розуму з ранніх років помічали батьки та шкільні вчителі Льва Ландау. Коли настав час вибирати, де навчатися після школи, він обрав Бакинський університет, але не зумівши визначитися між математичним та хімічним факультетами, вступив одразу на обидва. Потім юнак перевівся до Ленінградського університету на факультет фізики. На той час він точно розумів, що хоче пов’язати свою професію саме з цією наукою.
У 19 років перспективний фізик був спрямований до Європи. Він продовжив навчання, познайомився з діяльністю Ейнштейна, Борна та попрацював з багатьма талановитими вченими. Набравшись досвіду, радянський фізик повернувся до Санкт-Петербурга, а потім у 1932 році вирушив до Харкова. Саме у цьому місті Лев Давидович розгортає активну наукову діяльність.
Діяльність та досягнення
У Харкові Леву Давидовичу запропонували керівну посаду у Фізико-технічному інституті. Паралельно з цим молодий фізик призначається завідувачем кафедри теоретичної фізики в Інженерно-механічному інституті та Харківському університеті. Поєднання таких посад у трьох ВНЗ давалося Ландау непросто, але він не міг прогаяти можливості ділитися знаннями, отриманими за роки практики в Європі з місцевими студентами.
Лев Давидович присвячував вільний від навчання студентів час вивченню квантової фізики, дослідженню природи та взаємодії елементарних частинок. Ось лише деякі здобутки, які отримав геніальний фізик у період активної наукової діяльності:
- вчений докторський ступінь – через 3 роки після приїзду до Харкова (за точними науками);
- звання професора, одержане наказом Академії наук Радянського Союзу;
- премії та ордени за роботу в Атомному проєкті;
- Нобелівська премія.
Про Льва Ландау говорили, що він “відчиняв всі двері фізики, відомі у XX столітті”. Він зробив фундаментальний внесок у відкриття та дослідження таких сфер, як фізика низьких температур, космічних променів, гідродинаміки, квантової механіки, надплинності та інших.
Формула щастя, яку винайшов Ландау
Хоча Лев Ландау спеціалізувався на вивченні точних наук і мав математичний склад мислення, його захопленням була психологія. Він складав влучні афоризми, багато з яких стали частиною народної мудрості та були увічнені у літературі.
Лев Давидович мав своє уявлення про щастя, яке суперечило ідеям, поширеним за радянських часів. Фізик дійшов висновку, що у щастя є формула і вона включає три показники: роботу, любов і спілкування.
У XX столітті в радянському суспільстві віталися працьовитість і виконання громадянського обов’язку, а Лев Ландау говорив про те, що для повноцінного щастя цього недостатньо. Сам він жив дотримуючись своєї формули: працював, займаючись улюбленою справою, при цьому приділяв достатньо часу для кохання та спілкування з друзями. Втім, погляд на кохання у геніального фізика був дуже своєрідним.
Якщо за щось і критикують Льва Ландау, то це за його любов до жінок, якій не перешкоджала наявність коханої дружини. Про історію кохання харків’янки Конкордії Дробанської до Лева Давидовича знято картини та написано книги. Він одружився з жінкою, яка поклала своє життя до його ніг, отримуючи у відповідь тільки байдужість і постійну зраду. Феміністки всього світу досі ставлять Конкордію на приклад того, якого ставлення не заслуговує жінка.