Микола Михальченко і Богдан Синявський зустрілися випадково. Це відбулося під час вступу до факультету сценічного мистецтва Харківської державної академії культури. Майбутні актори й незчулися як стали сусідами у гуртожитку, спільно проводячи час за спілкуванням і творчістю. Так утворився творчий тандем, натхненний прагненням хлопців до самореалізації й завзятістю молодості. Далі на ikharkovchanin.
З 2022 року артисти поставили на паузу мистецьку діяльність, долучившись спочатку до волонтерської справи, організації грошових зборів на допомогу військовим, надання домедичної допомоги, а згодом доєдналися до лав ЗСУ.
Музична історія творчого тандему
Музичний гурт, відомий харків’янам під назвою “Dостоєвсьkий FM”, грає акустичну музику. Спочатку він складався з двох юнаків, які є авторами й водночас виконавцями. Богдан та Микола вигадували тексти пісень та співали їх між собою. Так сформувалася тенденція їх музичних виступів, де хлопці почергово виконували кожен свою пісню, лише підспівуючи один одному. Бувало так, що нові тексти музикантів звучали вперше вже на їх публічній презентації.
Майбутні артисти познайомилися у 2010 році. Становлення спільної музичної діяльності відбулося вже за перший рік навчання у “театралці”, втім довгий час вона сприймалася юнаками як хобі. У 2014 році гурт видав свій перший альбом “ХА”. Подія збіглася із завершенням навчання на бакалавраті, початком спільної роботи в театрі та вступом до магістратури.
Головним форматом виступів ще молодого гурту були домашні “квартирники”, де у колі знайомих хлопці могли вільно висловлювати думки через свою творчість. Також вони грали у затишних кав’ярнях та артпросторі на кшталт “Fabrika.space” та “ArtArea DK”. За першими “пробами пера” артистів мимоволі спостерігав увесь гуртожиток. Вже усвідомлено слухали знайомі, а пізніше невеликі групи людей до двадцяти осіб. З часом кількість поціновувачів музичного андеграунду від “Dостоєвсьkий FM” досягла кількох сотень слухачів на відкритих майданчиках.
Щоб урізноманітнити звучання своїх пісень друзі почали співпрацювати з іншими музикантами. Так у 2015 році до гурту доєднався Мілош Корда, який грав на кахоні (ударному інструменті). Завдяки цьому музика стала більш ритмічною. Їх спільна діяльність тривала недовго, але отриманий у результаті досвід був цінним. Коли на одному з концертів до гурту підійшла дівчина-підліток і виявила бажання акомпанувати на скрипці, хлопці були щиро здивовані, але пішли на цей експеримент. Марія Журавльова стала учасницею гурту у 2017 році. Після неї так само неочікувано з’явився музикант Євген Френкель (2019 рік), ефектно лишивши свої контакти на сербській купюрі. Він наповнив прості мелодії етнічним звучанням перкусійних інструментів.
Разом гурт з чотирьох осіб вмістив у себе два голоси, дві гітари, скрипку і перкусію. У 2020 році музиканти видали альбом “Больше света” (за назвою однієї з пісень). Відтоді Богдан Синявський і Микола Михальченко відчули себе солістами справжнього гурту, що став для них набагато серйознішою справою за хобі.
Неактуальна назва гурту
Назва гурту підбиралася хлопцями універсальна. Така, щоб дозволила виконувати пісні різної тематики й емоційного напруження. Спочатку друзі називали себе “Теплі коти”. Від цих слів одразу пашіло теплом і затишком, які завжди були присутні на виступах гурту. Втім, бажаючи більш серйозного сприйняття своїх пісень, хлопці обрали іншу назву “Dостоєвсьkий FM”. Найцікавіше, що ні Богдан, ні Микола ніколи не зачитувалися класичними творами відомого письменника, але словесна гра назви з натяком на радіохвилю їм дуже сподобалася. Хлопці орієнтувалися на глибину душевних переживань, властивих ліричному герою Ф. Достоєвського, в яку потрапляли їхні авторські тексти.
Назва “Dостоєвсьkий FM” має свої особливості написання, де окрім кирилиці використовуються латинські літери, а саме “D”, “k” й абревіатура “FM”. З часом і ця назва втратила актуальність, втім до відновлення діяльності гурту її не змінюватимуть.
Сучасна авторська пісня
Гурт виконує авторські пісні, тож фактично солісти Микола та Богдан є сучасними харківськими бардами. Свій стиль вони називають “харківською акустикою”, наголошуючи на використанні акустичних музичних інструментів.
Пишучи тексти, хлопці зрозуміли, що різними словами висловлюють подібні думки. Здебільшого їх пісні мають меланхолічні мотиви, але крізь них проступає світло, оптимістичний погляд на життя. Зрештою завдяки цій особливості текстів і з’явилася пісня, а за нею альбом “Больше света”.
М. Михальченко та Б. Синявський знаходять вихід думок та емоцій через написання текстів та музичну гру. Вони намагаються зберегти своє внутрішнє світло, не піддаючись жорстоким реаліям життя. Творчість гурту – результат самовираження і самовдосконалення. Слухачів найбільше приваблює щирість музикантів і розуміння, що вони по-справжньому отримують задоволення від того, чим займаються.
Солістів гурту “Dостоєвсьkий FM” сформувала музика, у якій текст відіграє важливе значення: Володимир Висоцький, Веня ДРкін, Борис Гребенщиков, “Машина времени”, “Океан Ельзи”, а також самобутні українські виконавці, такі як Скрябін, Даха Браха, Dakh Daughters.
Пісні Миколи Михальченка
На створення музики виконавців, у першу чергу, надихають люди у своїх звичках, помилках і водночас непередбачуваності. Тексти пісень нагадують літературний метод потоку свідомості, що імітує внутрішній монолог митця. У піснях М. Михальченка більше образів, паралелей та метафор, ніж у Б. Синявського. Іноді вони сприймаються інтуїтивно, без буквального розуміння нагромаджених автором художніх образів. Водночас розгадувати тексти пісень Миколи напрочуд цікаво.
До прикладу, в композиції “Диши со мной” використана велика кількість образних змістів, що здатні швидко заворожити аудиторію: “…тончайшее умение летать, не смыкая веки, проснуться в гнезде сойкой, дишать тобой и хвоей, утро в стиле маяка, таять водою ледника, необъяснимое ужать до размеров койки…”.
Пісня під назвою “Ом” увібрала суміш:
- інтимної лірики (“приезжай, мне без тебя голод, а пока позвони – помолчим”),
- екзистенційних роздумів (“можно раздать все карманные нищим, но не станет меньше от этого вина”, “когда человек за другого борется, в человеке поет вечность”),
- красномовних метафор (“высверлить тонкие легкие, сигаретную выдишать млечность”), об’єднаних медитативним лейтмотивом “и буддисты затянут омм”.
Музикант має ніжний ліричний голос, який завжди звучить мелодійно. Крізь його спів проступає світло навіть у, на перший погляд, сумних піснях. “Я так хотел спасти тебя, как будто я Христос… Мучительна, блистательна, мысль, ты безнадежна. Мессия терпит крах, став вдохновеньем ложным”, – у пісні “Колдунья Элис” Микола розповідає ностальгічну історію знайомства ліричного героя з жінкою. Магічна “відьмівська” тематика у поєднанні з інтимною лірикою віддалено нагадує авторський текст А. Макаревича: “И лишь одна ерунда его сводила с ума, он любил ее, она любила летать по ночам”. У харків’янина чаклунка виходить не у вікно, а через двері у двір: “Звездой в ночи курила зубы сквозь свой “Беломор”. Дурна собой, ей ничего не стоило светить в небе луной”. Трактування пісні лягає на плечі слухача. Меланхолічна оповідь про загадкову жінку з минулого героя має напрочуд ніжний фінал: “Тринадцать лет прошло уже, ты так же молода. Господи, шли солнца луч на слепок ее следа”.
Центральний жіночий персонаж зустрічається у кількох піснях М. Михальченка. Однією з найбільш улюблених серед поціновувачів творчості “Dостоєвсьkий FM” є словесно-музична композиція під назвою “Божевільна”. У ній розповідається про незвичайну дівчину, якою зачарований ліричний герой. Він називає її божевільною, граючись зі словами: “Глянь на неї, ну яка ж вона вільна. Мабуть, це тому, що вона божевільна”. Пісня є однією з небагатьох, написаних українською мовою.
Пісні Богдана Синявського
Тексти Б. Синявського складаються з більш прозорих метафор і зрозумілих тем. Його підхід до написання пісень базується на одному тригерному рядку – думці, що викликає емоційний відгук. Після цього починається процес творчого мислення, який формує оригінальний текст. Пісня Б. Синявського “Слово” сповнена думок, що перетікають одна в одну: “Песни – это пережитая боль, любишь – это когда сомнения на костер. Кратеры – это дно высохших озер, безразличие – это дно высохших людей”.
Митець підіймає теми майбутнього людства, самотності, кохання та війни. У музичному творі “Этажи” Богдан використовує метафору багатоповерхівки як моделі світобудови, де кожен поверх – нове століття: “Страшно не то, что наш дом с двадцять первого этажа посыплется градом. Стоит задуматься о том, что нашим внукам с двадцать второго падать”.
Б. Синявський приїхав вчитися до Харкова з Донецької області. Війна торкнулася його ще у 2014 році, коли музикант закінчував навчання. Закономірно, що трагедія людської підлості й тяжіння до насильства знайшла відображення у його творчості. У пісні “На востоке дождь” війну уособлює природна стихія – дощ, з яким неможливо домовитися. Щемливі рядки з тексту музиканта знаходять болісний відгук у серцях слухачів: “У мамы под дождем дом, у мамы под дождем сын, а дождь идет какой год, и, говорят, восток уже смыт”.
Учасники гурту усвідомлюють, що їх музика не вплине на зовнішній хід речей у світі, але за допомогою творчості вони здатні змінити щось на краще у самих собі.
