У Харкові є місця, про які не хочеться ні говорити, ні навіть чути про них. Одним з таких місць є “Сабурова дача”, місце яке люди обходять десятою дорогою. Мало того, хоч на вигляд вона і здається покинутою-це зовсім не так, там досі знаходяться пацієнти, які лікуються. Проте ці стіни мали дуже довгу і важку історію, яку буде дуже цікаво дізнатися. Ходять навіть легенди, що через події, які тут відбувалися, у будівлі знаходяться привиди. Про дане місце й найголовніше про події, які в ньому відбулися, йтиметься далі мова на ikharkovchanin.
Звідки походить назва цього місця?
Ця психіатрична клініка була побудована ще в 1798 році, як заміський маєток харківського губернатора Петра Сабурова. Звичайно ж, з того, що ця будівля належала Харківському губернатору, можна зрозуміти приблизний розмах будівництва. Розмах насправді був величезний. Будівля створювалася у стилі класицизму з дуже характерними цього стилю колонами і залом для прийомів.
Будівля призначалася для доньки Сабурова, яка на жаль страждала на деякі психічні розлади. Сабуров вибрав це місце не випадково, адже йому потрібно було місце подалі від міського шуму та суєти. Звичайно вже в XXI столітті це місце вважається частиною Харкова, а ось за часів Сабурова цей будинок знаходився за кілька кілометрів за його межами. Саме від його прізвища, як вже можна було здогадатися, і пішла назва Сабурова дача.
Подальша історія “Сабурової дачі”
У 1812 році губернатор Петро Сабуров помирає, а будівлю викуповує міська влада. Вони вирішують розташувати в будівлі не психіатричну клініку, а будинок для людей похилого віку, мешканці яких були б під опікою держави, а через деякий час у будівлі розміщують звичайну лікарню.
І лише через вісім років, а саме у 1820 році сюди переводять будинок божевільних, який був відкритий у Харкові ще у 1796 році. Саме через цю установу і почала змінюватися тематика всієї будівлі. До 1897 року тут не залишилося ні лікарні, ні будинку для людей похилого віку, а була лише психіатрична клініка. Більше того, це була найбільша клініка по всій Україні, налічуючи цілих 1100 ліжкомісць.
Після революції радянська влада вирішила нічого не змінювати, тому Сабурова дача так і залишилася психіатричною. Але на основі цієї клініки в 1921 році заснували психоневрологічний інститут, а через сорок років тут заснували першу в усьому світі кафедру психотерапії, психопрофілактики та психогігієни. Ще через якийсь час тут провели перший у світі досить цікавий експеримент, що полягає в гіпнозі жінки, яка народжувала. Передбачалося що цей спосіб буде працювати як сильне знеболювальне для випробуваного.
Друга світова війна, на жаль не пройшла повз це місце. Оскільки Харків був в окупації, психіатрична лікарня була якийсь час також під німцями. Нічим хорошим це не закінчилося, адже на розі нинішньої вулиці Академіка Павлова та Ювілейного проспекту, буквально за два кілометри від лікарні, окупанти розстріляли 18 грудня 1941 року всіх пацієнтів, що залишилися в лікарні, а це на секундочку 470 осіб і медсестер, які навіть у такі важкі часи не залишили хворих. Згодом тут встановили пам’ятну стелу.
Революція в “Сабуровій дачі”
Мало хто знає, що відбувалося в цьому місці за часів революції. Насправді, якби не ця психіатрична клініка, то історія могла б скластися по-іншому. Справа в тому, що в передреволюційні роки досить відомий і шановний більшовик Федір Андрійович Сергєєв, більш відомий в історії як Артем, разом із лікарями-однодумцями організував у цій психіатричній лікарні підпілля. Тут вони проводили свої більшовицькі збори, а після планування саме звідси вони розпочали своє повстання 1905 року в Харкові, яке було згодом придушене.
Але чому саме тут? Крім того, що це місце дуже непомітне, насправді є ще одна більш важлива причина. Справа в тому, що під будівлею знаходяться підземні тунелі, довжина яких становить 150 метрів. Саме в цих підземеллях зберігалися всі революційні листівки, а також зброя. До речі, після придушення революції 1905 року саме тут переховувався лідер харківських революціонерів Федір Андрійович.
Насправді є дві версії, як були справи після придушення повстання. За першою версією, коли повстання придушили, владі стало відомо, що Артем перебуває на “Сабуровій дачі” і були тут же організовані обшуки з допитом лікарів, а сам Артем на той момент переховувався у підземних тунелях, після чого утік звідти. Друга версія в рази гірша насправді.
Після придушення повстання місцева влада наказала перевернути все місто в пошуках Артема. Сам чоловік ховався у відділенні з буйно схибленими, а коли обшуки почалися і там, то вирішив сховатися в морзі. Згодом його вивезли з померлими на поховання. Але місцеві жандарми вирішили відстежити процес поховання, через що Артем не міг просто вибратися. Артем був похований живцем разом із померлими, а відкопати його змогли, лише після відходу жандармів, ледве живим у шоковому стані.
Артем є дуже важливою особистістю для більшовиків і за радянських часів у принципі. Він був близьким другом Кірова та самого Сталіна. Зі Сталіним вони взагалі були настільки близькими друзями, що після смерті Артема, Сталін забрав його сина на виховання.
Великі психи “Сабурової дачі”
Через те, що вона була досить великою, та й до того ж передовою в деяких моментах, сюди часто потрапляли великі люди. Наприклад, тут побували такі відомі люди як: Всеволод Гаршин, який пролежав у 1880 році в “Сабуровій дачі” кілька місяців, поет Срібного віку Велімір Хлєбніков, кілька місяців тут знаходився Едуард Савенко, згодом відобразив цей період у книзі під назвою “Молодий негідник” , український поет Володимир Сосюра, дуже відомий Харківський графіст Олег Мітасов, який є справжнісінькою Харківською легендою, радянський дитячий письменник Аркадій Гайдар, дисидент та публіцист Едуард Лимонов. Це далеко не повний список великих людей, які з тієї чи іншої причини, колись перебували в даній психіатричній лікарні.
Завдяки тому, що тут лежали такі відомі особи, місцева влада вирішила створити музей у лікарні, де зібрано унікальні колекції фотографій усіх відомих пацієнтів. У музеї можна буде дізнатися більше про історію розвитку психіатричної справи пацієнта та які стадії хвороби він пройшов. Звичайно ж відвідати цей музей можна абсолютно будь-кому, адже навіщо ще потрібен музей, якщо його ніхто не може відвідати?
Звичайно ж, місце пережило безліч бід за всю свою історію і прийняло в своїх стінах багато відомих людей з проблемами. Швидше за все ця будівля переживе ще більше, але незважаючи на це, місцеві лікарі намагаються допомогти пацієнтам і створити максимально сприятливі умови. Звичайно ж людей звідси практично неможливо зрозуміти, тому що вони відрізняються від звичайних людей, але незважаючи на це “Сабурова дача” справляється зі своїми обов’язками, допомагаючи хворим лікуватися та ізолюючи їх від звичайних людей доти, доки вони не стануть нормальними для суспільства. Хоча на багатьох це місце навіює страх і жах, не варто боятися його, адже це точно така ж лікарня, яка допомагає пацієнтам одужати. А всі ці міфи про привидів, лише міфи.
