19 Березня 2024

Як подорожі Григорія Сковороди Слобожанщиною та Західною Європою вплинули на його життя та творчість?

Related

Перегони як унікальний вид спорту: що слід знати про нього?

Серед поціновувачів адреналіну, швидкості та неймовірних вражень перегони є...

ФК Баварія та adidas наближають до перемоги кожного!

У самому серці баварської пристрасті до футболу існує улюблений...

Виготовлення шевронів для українських угорців у лавах ЗСУ

Вкрай важливо підтримувати наших захисників. Саме тому, виготовлення шевронів...

Share

3 грудня 2022 року виповниться 300 років з дня народження видатного українського філософа-мандрівника Григорія Савича Сковороди. Український “Сократ”, філософія життя якого справила величезний вплив на минулі та теперішні покоління. Безсмертний геній, яким пишається наша рідна земля. 

Гетьманщину називав матір’ю, а Слобожанщину – тіткою, так як провів там третину свого життя, де писав ґрунтовні філософські трактати, мандрував та навчав людей. Далі на ikharkovchanin.

Старанне навчання та перші поїздки світом

 Григорій Сковорода народився в с. Чорнухи на Полтавщині, в козацькій родині. Батько, Сава, у мирний час займався продажем вина. 

У 7 років Григорій Сковорода почав навчання у дяківській школі. А в 12 років вступив до Києво-Могилянській академії. У Києві вивчив українську книжну, латинську, грецьку, польську, німецьку, давньоєврейську мови. Згодом з граматичного класу перейшов на клас філософії.

Сковорода перервав навчання і три роки співав у придворній хоровій капелі імператриці Єлизавети у Петербурзі. Потім повернувся в Київ та завершив курс філософії.

Григорій Сковорода був дуже обдарованим студентом, саме тому, в 1745 році, за рекомендацією, він отримав можливість подорожувати Європою у складі “Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору”. Існують відомості, що подібні комісії створювались для того, щоб під прикриттям розвідувати таємниці в Австрійській імперії. Так, Сковорода тривалий час подорожував Угорщиною, згодом відвідав Словаччину, Австрію та інші країни Західної Європи, переймаючи досвід зарубіжних країн. Через п’ять років філософ вирішив повернувся до Києва.

У 1751 році Сковорода став вчителем поетику у Переяславському колегіумі, проте прогресивні європейські методи викладання не сподобалися керівництву, за що філософа звільнили.  У цьому ж році Григорій Скоророда вирішив відновити навчання у Києво-Могилянській академії, вступивши на курс богослів’я.

Мандрівки Харківщиною

У 1759 році білгородський єпископ запросив Григорія Сковороду викладати поетику у Харківському колегіумі. З цього часу філософ розпочинає знаймоство зі Слобожанщиною.

Варто зазначити, що у XVIII ст. Харківський колегіум одним з найкращих навчальних закладів України, який спеціалізувався на точних і природничих науках. 

Сковорода з великим захопленням викладав у колегіуму. Однак єпископ почав вмовляти філософа, що б той  прийняв постриг, на що Сковорода відповів «Невже ви хочете, щоб і я примножив число фарисеїв?». Відповідно до Нового Завіту “Фарисеї” – це лицеміри, які часто критикують інших людей за найменші справи. У підсумку Сковорода звільнився з колегіуму.

Через кілька років Сковороду знову запрошують працювати у Харківському колегіумі, він приймає пропозицію та викладає авторський 2-річний курс грецької мови.

Сковорода понад усе хотів навчити своїх учнів мислити самостійно, вміти аналізувати. Був чесним і прямолінійним. Філософ мав власну систему оцінювання, найрозумніших студентів часто оцінював як “вельми гостр”, “зверок вострой”, деяких – “тупий”, “вельми тупий” , “сущий безтолковщина”. Всього Сковорода розробив 12 таких оцінок. 

Якось філософ проводив приватні уроки і свого учня в розпалі назвав “свинячою головою”. Але такі слова не завадили у майбутньому учню поважати свого вчителя та бути вдячним йому за працю.

Часто Сковорода бував у с. Бабаї, де створював свої літературні шедеври, найвідоміші з них “Байки Харківські”, “Дружня розмова про душевний світ”.

Філософія Сковороди

Сковорода вставав зі сходом сонця, влітку о 4 ранку, один раз на день їв, не вживав м’яса та риби. Мандрував з сопілкою, флейтою, Біблією та книжками. Завжди був у доброму гуморі, дружелюбно спілкувався з людьми, був сильним і рухливим. 

Вважав, що людина повинна бути в гармонією з природою та собою самою. Розділяв світ три частини : макрокосм – Всесвіт, уся природа, зовнішній світ; мікрокосм – той самий Всесвіт, який існує і всередині кожної людини; та світ символів, який пов’язує два начала. Бога називав “Натурою”, тобто Природою. Поділяв світ на видимий та невидимий. 

Провідним філософії Сковороди була ідея “сродної праці”, він вважав, що зло буде поширюватися у всесвіті,  якщо робити те, що не любиш.

Як і Платон та інші грецькі мислителі, викладав свої думки у формі діалогів.

“Нерівна всім рівність” 

“Неравное всем равенство. Льются из разных трубок разные токи в разные” Саме ця цитата з картинкою фонтану зображена на банкноті в 500 гривень. Повна версія твердження така: «Не равное всем равенство: льются из разных трубок разные токи в разные сосуды, вкруг фонтана стоящие. Меншiй сосуд менее имеет, но в том равен есть большему, что равно есть полный». Фонтан уособлює Бога, амфори різного розміру – живих істот і в тому числі людей. Безкінечне безсмертне начало (Бог) наповнює до кінця всі амфори, цим вони рівні. Проте амфори різного розміру, як люди, що мають різні здібності, тому вони нерівні. 

Життя філософа у Сковородинівці

Григорій Сковорода довгий час гостював у свого друга Андрія Івановича Ковалинського в с. Пан-Іванівка, що на Харківщині. Саме це село нагадувало філософу про місцевість де він народився, біля Лубен. Неймовірні краєвиди: ліси, сади, річка вражали мислителя. Тут він творив, писав неперевершені філософські трактати. 

Згодом село Пан-Іванівка перейменували, назвали на честь мислителя – Сковородинівка. 

Саме тут знаходиться Національний літературно-меморіальний музей ім. Г. С. Сковороди, До недавнього часу в будинку можна було побачити кімнату Сковороди, його особистий одяг, книги, рукописи, антикварні ліжко та стіл, скриню, якою філософ користувався. 

Кажуть, що Григорій Сковорода знав про день своєї смерті. Філософ власноруч викопав могилу, потім пішов у свою кімнату, одягнув чистий одяг, поклад під голову сумку з власними творами та навіки заснув. 

Знамениту фразу “Світ мене ловив,  але не спіймав” Сковорода заповів розмістити на своєму надгробку. За однією з версій “світ” – означав для філософа “світське товариство”. Філософу за життя часто пропонували займати світські та верховні посади, проте він ніколи не приймав таких пропозицій, обравши своїм життєвим орієнтиром волю та свободу. 

7 травня 2022 року російські війська завдали нещадного артилерійського удару по музею ім. Сковороди, практично повністю його знищивши. Працівники музею змогли передбачити можливість такої ситуації, і попередньо перемістили найцінніші речі в інше місце.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.