Вже чотири роки, як харківський «Металіст» припинив своє існування, і майже вісім років не вщухають досі розслідування: як, чому і при яких обставинах тодішній президент клубу, Олександр Ярославський, продав команду Сергію Курченку? Найпопулярніша причина, яка поширена по сьогодення – на бізнесмена надавив мер міста, Генадій Кернес, пише сайт ikharkovchanin.
Однак, чи дійсно це так? Як виявилося – на всі 100%!
Відколи до влади прийшов Янукович, Олександр Ярославський дійсно продав клуб Сергію Курченку, якому видали знамените прізвисько «гаманець Януковича». І якщо Ярославський ставив на перші плани розвиток та зростання харківського футболу, новий власник використовував клуб, як іграшку заради піару та налагоджування контактів у вищих кулуарах влади. Погляньте лише самі на наведені нижче показники місця «Металіста» часів Курченка:
- 2014 рік – 3 місце;
- 2015 рік – 6 місце;
- 2016 рік – 10 місце;
- 2017 рік – команда знялася зі змагань і припинила існування.
Мети й завдання в господарів клубу були різні, і з Курченком трапилося, як у нашому прислів’ї: «говорили-балакали, посідали-заплакали». Навіть колишній спортивний директор «жовто-синіх», а нині – президент новоствореного харківського футбольного клубу «Метал» Євген Красніков зазначав в одному своєму інтерв’ю, що коли олігарху задали питання «для чого йому «Металіст» – він все детально розповів: про те, аби на фоні матчу власної команди проводити бізнес-переговори, та запрошувати впливових бізнес-гостей.
«Коли продали Тайсона, я вже зрозумів, що це початок кінця…»
Не можна й оминути слова Мирона Маркевича. У інтерв’ю від 15 січня 2019 року відомому футбольному коментатору, Віктору Вацко, метр українського футболу цілком підтвердив те, що Курченко команду Ярославського просто віджав за розпорядженням Віктора Януковича.
«Так і було. Тим більше, що перед цим він заключив зі мною новий контракт на п’ять років, але там вже десь за два-три місяці я зрозумів, що то був початок кінця», – розповідав він.
На запитання коментатора, чи зрозумів Маркевич навіщо Курченкові футбол, оскліьки новий президент клубу далекий від цього.
«Перше, що він (Курченко) зробив, коли прийшов – продав у «Шахтар» Тайсона. Моментально. Було видно, що футбол для нього забавка: я не зрозумів, чи то був у нього такий проект, чи за тим проектом хтось стояв – але я вже відчував, що команда не буде прогресувати».
А ось, що розповів Мирон Богданович для зйомок документального фільму «Тренер», виробництва каналу «2+2»:
«Він (Олександр Ярославський) сказав, що, мабуть йому доведеться відійти, є люди, які хочуть забрати «Металіст»…та я вас дуже сильно прошу, щоб ви працювали. І так, як він об’яснив, я зрозумів, що він мусив то зробити.»
Прощальні сценарії довго не пишуться. Просто настав такий час, коли один футбольний тренер вирішив, що більше не може працювати з одним футбольним президентом. Майдан допоміг розібратися хто є хто, бо саме після нього Курченко втік у Москву.
«Ми тоді ще були на зборах, цілу зиму там провели, і бачили то все по телебаченню. Я був шокований, навіть не міг уявити собі те, що люди наважаться стріляти… поїхав у Київ, подивився на то все. І оскільки до президента було не достукатися, бо він вже у Москву втік, я на другий день звільнився з роботи у «Металісті». – розповідав тренер.
«Неповага самого до себе, як до людини – видно, що людина без освіти…»
Аналогічна думка й екс-президента харківського клубу. За словами Олександра Ярославського, особисто з Курченком він зустрічався лише два рази в своєму житті. І за стільки інтерв’ю чоловік так і взнав, як насправді його прізвище – «чи то Курочкін, чи то Курченко».
«Він думав, що вдягне шарф «Металіста», який я створив, сяде на стадіон, який я побудував, запросить моїх друзів, і, скажімо, опонентів, і все буде добре? Так же не буває, оскільки «Металісту» треба було приділяти стільки часу, як приділяли ми з Маркевичем, Красніковим, Воліком – 24 години на добу». – цитує його слова програма «Профутбол».
Бізнесмен розповідав, що «продаж» клубу Курченку зайняв не роки, а лише один місяць, через посилення напруженої ситуації в країні. І віддавати клуб за власними побудженнями він аж ніяк не хотів.
«А який мені був сенс віддавати «Металіст», оскільки ми тільки вийшли на той рівень, який планували за сім з половиною років? Авжеж, душа болить, але власник заявляє, що «Металіст» він нікому не віддасть, що клуб гратиме у Прем’єр-лізі, буде «Шахтар» переганяти, візьме один чи два європейські титули – або Лігу Чемпіонів він виграє, або Лігу Європи». – згадував Ярославський.
Як живе зараз розшукуваний олігарх?
В’їдлива натура Сергія Курченка не залишає у спокої харків’ян, які й досі сумують за тим самим легендарним «Металістом», який писав у Харкові свою футбольну історію. І якщо найвідданіші уболівальники узяли за гаряче найближчу, станом на 2016 рік, персону до Курченка – спортивного директора Олександра Бойцана, який відразу після розмови залишив Україну, до самого президента-утікача не дістатися зараз аж ніяк, оскільки у країні-агресорі у нього просто аж занадто розкішне життя.
Олігарх живе прямо у центрі елітного селища Жуківка-21 на Рубльовці – у маєтку, який коштує 35 мільонів доларів. Це в сім разів дорожче за вілу екс-дружини президента Росії Людмили Путіної (Очеретної), майже в 10 раз дорожче за маєток доньки Путіна і приблизно порівну з вартістю палацу голови «Роснафти» Ігоря Сечіна (без врахування вартості землі).
Будинок має чисто лакшері-стайл: дегустаційну та підвал для вина, музичну вітальню, гараж на чотири автомобілі, басейн з зоною спа, тренажерні зали, п’ять спалень, шість ванних кімнат, домашній кінотеатр з холлом та баром, декілька ліфтів та багато іншого.
У приватній охороні Курченка – вісім чоловік, його офіси у «Москва-сіті» охороняють ще десять чоловік. Частина озброєна травматичною, частина – вогнепальною зброєю. Майже всі з охоронців – екс-бійці групи «Альфа» ФСБ Росії.
А харків’янам залишається вірити, що колись Харків знову буде футбольним містом. І, як повідомлялося раніше, в цьому році «Металіст» відзначив би свій ювілей – «жовто-синім» виповнилося б 95 років!
