У Харкові є багато місць, які варто відвідати. Це і парк імені Горького, і Харківський дельфінарій, і Благовіщенський собор, і площа Конституції. Але є місце, яке може не тільки розважити, а й багато про що розповісти. Назва цього місця – Харківський історичний музей. Прекрасне місце, щоб одночасно відпочити з друзями та дізнатися багато чого цікавого! Більше на сайті ikharkovchanin.
Історія Харківського історичного музею
Цей музей був заснований ще у далекому 1920 році, але називався він тоді інакше, а саме – Музей Слобідської України. Музей було створено з ініціативи губернського комітету мистецтв та під керівництвом талановитого професора Миколи Сумцова. Через 2 роки свого існування йому надали ім’я Григорія Сковороди. Ця подія була приурочена до ювілею цього прекрасного поета, письменника та філософа.
У радянські часи музей розташовується в будівлі колишнього Міського художньо-промислового музею, в архієрейському будинку Покровського монастиря та будівлі колишньої Жирардівської мануфактури.
З початком 1930-х років музей Слобідської України імені Григорія Сковороди вирішують знову перейменувати, а саме на історичний. Але змінилася як назва музею, так і весь склад співробітників, і навіть структура музею. На жаль, із цього музею також на той час передали майже всю художню колекцію в Українську художню галерею. Але навіть попри це, на початку 1940-х роках Харківський історичний музей визнали одним із найбільших музеїв у всій Україні. Його колекція експонатів налічувала понад 100 тисяч предметів.
З початком Другої світової війни Харків був захоплений німцями одним із перших. І, на жаль, під час окупації було частково пошкоджено будівлю музея. І це була б не біда, якби під час евакуації музею та звільнення Харкова колекція не була б майже повністю знищена. Так, від старого та звичного для багатьох харків’ян того часу музею майже нічого й не залишилося. Його довелося відновлювати майже з повного нуля, тож експонати вирішили брати з околиць міста, та й усієї області загалом. Матеріалу на той момент, як би сумно не було про це казати, було багато.
1990 року місцевою владою було прийнято рішення перенести музей. Тому його розташували у будівлі колишнього ломбарду, що на вулиці Університетській. Цю будівлю звели ще 1908 року за проектом архітектора Бориса Корнієнка. Хоч і здається, що будівля не має ніякої архітектурної цінності, це зовсім не так. Вона спеціально була вписана в архітектурний ансамбль Університетської гірки та Університетської вулиці.
Колекція музею
До колекції музею включено зібрання кількох харківських музеїв, а саме: зібрання Історико-філологічного товариства, Міського художнього музею та Волинського єпархіального старосховища. Щороку музей поповнюють різними приватними колекціями та новими фондами з експедицій навчених музейних працівників. Найцінніші експонати для музею належали колись Тарасу Шевченку, Григорію Сковороді, деяким харківським цехам, заводам та театрам.
Харківський музей має 4 зали, які розділені тематично: феодалізм, капіталізм, первісний лад та радянські часи. Крім археологічних розкопок, тут також є експонати з історії заснування міста, а саме: етнографічні збори, прапори, колекція зброї та монети з різних періодів.
Є тут і експонати, такі як фотографії, рідкісні документи, зразки вогнепальної та холодної зброї часів Другої світової. Тут представлені радянські та німецькі значки та нагороди воєнних часів. Газети, плакати, прапори періоду війни, військова форма та побутові речі фронтовиків. Загалом, уся історія Харкова всього-на-всього в одній будівлі.
