Олександр Іванович Мещанінов (1879-1969) – радянський та український лікар-хірург, вчений, професор, один з засновників сучасної абдомінальної хірургії. Далі на ikharkovchanin.
Ранні роки та освіта
Олександр Іванович Мещанінов народився 16 серпня 1879 року у місті Путивль. Незабаром після народження Олександра помер його батько, і Мещанінов переїхав до Києва до свого дядька. У Києві він вступив до гімназії, у старших класах підробляв репетитором, щоб допомогти родині. Після закінчення гімназії вступив на медичний факультет Київського університету Святого Володимира, який закінчив у 1904 році. Ще у студентські роки працював у селах Катеринославської губернії під час епідемії висипного тифу.
Військова служба та перші роки роботи
У травні 1904 року, під час російсько-японської війни, Олександр Мещанінов був направлений на фронт – працював у Маньчжурії у складі пересувного шпиталю та надавав медичну допомогу пораненим прямо на полі бою. Після демобілізації працював ординатором у лікарні святої Анни в Єлисаветграді (нині Кропивницький), потім продовжив практику у земських лікарнях Петрово та Олександрії. Він не тільки надавав хірургічну допомогу, а й запроваджував суворі правила стерилізації, навчав персонал сучасним методам асептики та антисептики. Також у ті роки Олександр Мещанінов розробив власний метод лікування ран шлунка, який представив на Всесоюзному з’їзді хірургів. До початку Першої світової війни Мещанінов опублікував 15 наукових праць із загальної хірургії, лікування гнійних процесів і кишкових захворювань.
Перша світова війна
З початком Першої світової війни Олександр Іванович очолив хірургічне відділення Червоного Хреста у Сумах. Під час німецької окупації у 1918 році Мещанінов був заарештований за відмову співпрацювати з окупаційною адміністрацією, але незабаром його звільнили. Після встановлення радянської влади він переїхав до Харкова, де пропрацював до кінця життя. У місті на той момент вирував тиф, тривала громадянська війна, не вистачало лікарів, медикаментів та навіть ліжок у лікарнях. Олександр Іванович був направлений до 9 міської лікарні на Холодній горі, де він обіймав одразу дві посади: головного лікаря та завідувача хірургічного відділення.
Завдяки його зусиллям у лікарні було проведено реорганізацію, розширено хірургічне відділення, а також впроваджено передові методи лікування гострих та хронічних гнійних захворювань, остеомієліту, виразкової хвороби.
Педагог та вчений
З 1926 по 1957 рік Олександр Мещанінов викладав на кафедрі хірургії у Харківському інституті удосконалення лікарів. У 1935 році він здобув звання професора, у 1936 році – ступінь доктора медичних наук. Його лекції відвідували лікарі з усієї України, а під його науковим керівництвом захистили чотири кандидатські та одну докторську дисертацію, також він опублікував близько 100 наукових робіт у провідних хірургічних журналах.
Роки Другої світової війни
У жовтні 1941 року, після окупації Харкова, міська лікарня № 9, де працював Мещанінов, не була евакуйована та продовжила свою роботу. Олександр Іванович зміг переконати німецьку владу дозволити прийом цивільного населення. Він отримав дозвіл доставляти до шпиталю поранених та важко хворих із розташованого поруч концтабору (шталаг-364). Пацієнти, що були направлені до лікарні, “вмирали” за документами, та не поверталися назад – багатьох відправляли до партизанів, до харківських підпільників або допомагали перебратися в більш безпечне місце. Також Мещанінов оформляв неправдиві історії хвороби, створював фіктивні діагнози, переписував документи, фальсифікував списки пацієнтів. Він приховував поранених бійців Червоної армії в інфекційному відділенні, куди німці намагалися не заходити. Він допомагав зробити нові документи, передавав продукти та медикаменти. За деякими оцінками, кількість врятованих Мещаніновим перевищує 2 тисячі осіб.
Після визволення міста у 1943 році Олександр Іванович Мещанінов продовжив працювати в тій самій лікарні. Попри поважний вік, він продовжував оперувати та викладати. Загалом за свою кар’єру провів понад 15 тисяч операцій.
Наукова робота
За час своєї роботи Олександр Іванович Мещанінов опублікував близько 80 наукових праць. Основні теми: хірургічна інфекція, остеомієліт, лікування ран, проривні виразки, операції на шлунково-кишковому тракті, патологія органів дихання та гнійна хірургія. Він впровадив низку вдосконалених методик перев’язки, оброблення ран розчинами гіпохлоритів та нові методи дренажу.
Мещанінов часто виступав із доповідями на з’їздах хірургів, був членом Харківського хірургічного товариства, організовував наукові конференції. Його учні пізніше очолювали хірургічні кафедри та відділення у низці міст України та СРСР.
У 1945 році Олександр Іванович був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. У 1996 році ізраїльський центр “Яд Вашем” надав Олександру Мещанінову звання “Праведник народів світу” за порятунок євреїв у роки Другої світової війни.
Олександр Іванович Мещанінов помер 1 січня 1969 року у Харкові. На його похорон прийшли тисячі містян.
Його ім’я було надано Харківській клінічній лікарні швидкої та невідкладної допомоги Харківській міській лікарні №9 встановлено меморіальну дошку, а погруддя Мещанінова встановлено на території лікарні, де він пропрацював майже півстоліття.
Список використаних джерел інформації: