У Харкові є безліч секцій, які можуть розвинути в дитині ті чи інші спортивні якості. Секції з футболу, баскетболу, тенісу, волейболу, різних видів єдиноборств, самбо та боксу. Саме в останньому дуже добре зміг досягти успіху сьогоднішній герой цієї статті Олександр Сергійович Гвоздик. І він не просто досяг успіху, а став справжнім професіоналом. То як же починався його шлях? І яка історія у цього молодика? Саме про це й йтиметься далі на ikharkovchanin.
Ранні роки життя Олександра Гвоздика
Народився Олександр Сергійович Гвоздик 15 квітня 1987 року, як можна було здогадатися у Харкові. Спортивну кар’єру хлопець почав у 5 класі записавшись спочатку на заняття зі східних єдиноборств, а саме з кікбоксингу. Олександру цей вид спорту, через чотири місяці дуже набрид. На допомогу прийшов батько хлопчика, який недовго вмовляв сина записатися на заняття з боксу. І ось Олександр уже стояв у рукавицях та відпрацьовував удари. До речі, свій перший бій він виграв, що мабуть дало йому додаткову мотивацію займатися. У спорт, як зазначає боєць, його привів батько та його колишній однокласник, за що він їм дуже вдячний. Олександр не має жодних ідолів і кумирів з вищої ліги спорту, для нього головними кумирами є його колеги та друзі, серед яких він найбільше виділяє Василя Ломаченка.
Спочатку юнак в принципі не ставив собі будь-яких надмірно високих цілей у цьому виді спорту. Ну і звичайно ж не варто думати, що у Олександра Гвоздика виходило все по клацанню пальця. Гвоздик колись зізнався: “Не можна сказати, що в мене одразу добре пішли справи у боксі. Я дуже довго не міг виконати нормативів, щоб стати кандидатом у майстри спорту”. І тільки завдяки своїй щоденній праці, завзятості та наполегливості Олександрові вдалося досягти таких небувалих висот.
Але в молодої людини є не лише досягнення у спорті, а й у освіті. Він зміг закінчити спочатку Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, а згодом і Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого.
На початку 2000-х років Олександр йде зі спорту, через те, що його дружина завагітніла. Звичайно, йому просто необхідно було забезпечувати сім’ю, а спортом він цього зробити на жаль не міг. Тому хлопцеві нічого не залишалося, крім як піти працювати охоронцем у нічному клубі. І так би ніхто й не довідався про Олександра Гвоздика, якби не його тренер Едуард Карницький. Саме ця людина вмовила, тоді ще молодого боксера повернутися в бокс. Після повернення у великий спорт, кар’єра Гвоздика почала йти тільки вгору, поки він не став одним з кращих боксерів у всьому світі!
Початок шляху боксера
Отже, у 2009 році Олександр вперше з’являється на вже професійному рингу, а саме на чемпіонаті світу. На жаль, хлопець не зміг там показати якихось високих результатів. Але ось у 2010, коли хлопець боровся за Кубок Європи, він уже зміг перемогти на рингу у категорії до 81 кілограма та забрати кубок собі додому.
Після цього Гвоздик взяв участь на Олімпіаді в Лондоні в 2012 році. Там він зміг дійти до півфіналу у тій же категорії до 81 кілограма, де він вийшов на ринг із Казахстанським спортсменом Адільбеком Ніязимбетовим. На жаль, Гвоздик програв, але дуже неоднозначно. Справа в тому, що у спортсменів була рівність за очками і переможця було обрано за рішенням суддів. Так що програш був дуже гідний, якщо ще й врахувати те, що суперник Гвоздика в майбутньому став дворазовим олімпійським призером.
У 2011-2012 роках спортсмен брав участь на напів професійному рингу, беручи участь у другому сезоні Всесвітньої серії боксу, протягом всього сезону виступаючи за команду “Динамо Москва”. Там він провів аж чотири поєдинки і в абсолютно кожному зміг перемогти.
Після закінчення Олімпіади у 2012 році він вступає у щойно створену, на той момент, українську команду “Українські Отамани” та бере участь у третьому сезоні Напівпрофесійної ліги боксу. На початку 2013 року відбудеться перший бій за участю Олександра у третьому сезоні. Гвоздик показав тут увесь свій потенціал, перемігши суперника за очками. При чому не просто перемігши, а багато хто каже, що Гвоздик розгромив його в рамках кваліфікаційної зустрічі команд групи “Українських Отаманів” з командою великобританців “Британські левині серця”. Вже на початку лютого цього року зміг перемогти литовця Віталіюса Сібасіуса, який виступав за італійську команду з назвою “Італійський грім”. У півфіналі у дуже важкому бою Гвоздик зміг вирвати перемогу з рук алжирця Абдельхафіда Бенчаблу. У фіналі вийшовши на ринг з іранцем Ехсаном Рузбахані боксер не просто зміг перемогти свого суперника, а й відправити його в нокаут.
У 2013 році боксер брав участь у Літній Універсіаді у Казані. Цього разу Гвоздик зміг забрати собі золоту медаль, перемігши у півфіналі білоруса Михайла Долговця, а у фіналі здобув перемогу без бою у росіянина Дмитра Бівола, який на жаль не зміг брати участь у поєдинку через травму.
Професійна кар’єра
Із цього моменту в Олександра стартує його професійна кар’єра. У лютому 2014 року він вирушив до Сполучених штатів Америки, щоб підписати контракт із промоутерською компанією Top Rank.
Тепер спортсмен розпочинає свій шлях до титулу чемпіона світу. У квітні 2016 року він нокаутує у другому раунді колишнього претендента на титул чемпіона світу у напівважкій вазі француза Наджіба Мохаммеді. У липні цього року він нокаутує вже в шостому раунді такого ж американського претендента Томмі Карпенсі. У листопаді цього року він сходитися в поєдинку малавійцем Айзеком Чилембу. Гвоздик був у рази активнішим і точнішим за свого суперника. Після восьмого раунду суперник на відріз відмовлявся продовжити бій, говорячи, що в нього зламана рука.
У березні 2018 року Гвоздик нарешті мав нагоду провести чемпіонський бій за довгоочікуваний тимчасовий титул чемпіона світу у напівважкій вазі за версією WBC. Його супротивником був француз Мехді Амар. Бій тривав усі дванадцять раундів і був дуже запеклим. Жоден з претендентів не хотів програти цей бій. Але все ж таки за очками виграв Олександр Гвоздик.
У грудні цього року проводиться чемпіонський бій з канадцем Адонісом Стівенсоном. Два раунди здавалося, що канадець у рази кращий за українського спортсмена. Відразу ж з перших секунд третього раунду канадець пішов у запеклу атаку, пропустивши зустрічний удар від Гвоздика, він впав на канвас, але швидко піднявся від чого рефері не відкривав рахунок. Далі не можна було вже так точно визначити, хто все ж таки перемагає. Але в одинадцятому раунді Олександр після тривалої атаки зміг відправити канадця у глибокий нокаут. Так Гвоздик і отримав свій титул чемпіона світу за версією WBC у напівважкій вазі!
Особисте життя
Як говорилося раніше, у Гвоздика є дружина. У шлюбі у них народилося троє дітей – син Михайло, дочка Ганна та син Дмитро.
Сім’я оселилася в Америці у місті Окснард, штат Каліфорнія. Як зазначає сам боксер, переїзд допоміг йому з дружиною зблизитися, адже виїхавши від своїх колег та друзів, саме дружина стала для нього єдиним другом.
Весь вільний час спортсмен проводить саме із сім’єю. Вся сім’я віддає перевагу активним видам відпочинку, так що їх часто можна побачити на піших прогулянках уздовж Тихоокеанського узбережжя. Дружина спортсмена веде соціальні мережі, тож про їхнє життя можна дізнатися звідти.
