У Харкові багато людей, які прославили своє ім’я якимось видом діяльності. Будь то творчість, спорт чи наука. Але все ж таки зазвичай це щось звичне для вуха людини і цілком собі зрозуміле. Але жила колись у Харкові і цілком собі особлива людина, яка прославила своє ім’я не лише у Харкові, а й у всій Україні. Людина чия творчість завжди на увазі, але ніхто це зазвичай не помічає. Людина, яка створила безліч чудес архітектурної думки, що тішить око людей і у XXI сторіччі. Після цих слів багато хто зрозумів про кого зараз піде мова. Все вірно про талановитого архітектора, корінного харків’янина і просто хорошу людину Олексія Миколайовича Бекетова! Далі на ikharkovchanin.
Життя Олексія Бекетова
Народився Олексій Миколайович Бекетов 3 березня 1862 року в Харкові в сім’ї Миколи Миколайовича Бекетова – одного з основоположників фізичної хімії. Мало того, його дядько був академіком-ботаніком, ректором СПбУ Андрій Бекетов, а тітка Єлизавета Бекетова перекладачкою. У Бекетова були дві двоюрідні сестри поети Марія і Катерина і він доводився дядьком Олександру Блоку. Загалом тоді сім’я дуже багата за тими мірками і освічена.
Хлопця відправили навчатися у Харківському училищі та у приватній художній школі Марії Дмитрівни Раєвської-Іванівни. Після закінчення цих закладів Олексій Бекетов здобуває вищу освіту на архітектурному факультеті Акадамії мистецтв у Санкт-Петербурзі у професора Д.І.Грімма та А.І.Кракау в 1882-1888 роках. У ті роки хлопець починає пізнавати ази архітектури, оскільки пішов працювати до відомого петербурзького архітектора М.У.Месмахеру. Вже тоді Бекетов брав участь у таких проектах як палац Великого князя Михайла і будинок архіву Державної ради. Своє навчання Бекетов закінчує із золотою медаллю і захищає свою дипломну роботу на тему “Вокзал при морських купальнях на Чорному морі”.
Після приїзду до Харкова 1890 року Бекетов влаштовується викладачем до Харківського технологічного інституту.
Через чотири роки його нагороджують званням академіка архітектури за його проект Громадської бібліотеки на півтора мільйона томів, яка є найбільшою у всій Східній Україні.
Його будівлі зводилися звичайно ж не лише у Харкові. Він також розробляв свої архітектурні дива для таки міст як Сімферополь, Київ, Алушта, Донецьк, Горлівці, Макіївці та багатьох інших.
Повертаючись до його викладацької діяльності, Бекетов тут теж безумовно досяг успіху. Завдяки його чуйному керівництву виховалося безліч українських та радянських архітекторів. Він викладав у Харківському політехнічному інституті, Харківській державній академії дизайну та мистецтв, національному університеті будівництва та архітектури та національному університеті міського господарства, який згодом був названий на його честь. Серед його учнів були помічені такі визначні архітектори як Олексій Миколайович Душкін, Яків Григорович Ліхтенберг та Василь Григорович Кричевський.
Сім’я Олексій Бекетова та відхід з життя
Олексій не був самотньою людиною. Він одружився з Анною Алчевською. Ганна не була простою дівчиною, а була дочкою українського гірничопромисловця Олексія Алчевського. Сама ж дівчина за професією була художником, тож вони з Олексієм точно змогли порозумітися. Бекетов зі своєю дружиною змогли завести чотирьох дітей. Першою та найстаршою були Христина 1890 року народження, потім був син Микола у 1891, після була дочка Марія 1893 року та Олена 1895 року народження. Звичайно, якщо заглиблюватися в родовід Бекетових до всіх онуків і правнуків Олексія, то можна і ногу зламати, але з приводу дітей це все.
У 1941 році під час німецької окупації талановитого архітектура, мудрого професора, та й просто доброї людини не стало. Його поховали на міському цвинтарі, де тепер розташований молодіжний парк. Вже 1970 року перед тим як ліквідувати цвинтар останки Бекетова перенесли на тринадцятий міський цвинтар, розташований на вулиці Пушкінській.
Архів усіх робіт архітектора лежить у Центральному державному науково-технічному архіві України у Харкові.
Цікаві факти про Бекетова та його проекти
Одним із найцікавіших проектів Бекетова є проект нового оперного театру, який вміщував у собі 2200 осіб. На жаль, цей проект не був реалізований через початок Першої світової війни. Замість нього збудували театр лише на 1500 місць, який називається академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка, що на Сумській.
Також у Бекетова був проект будівлі нового Харківського університету, яка мала вже розширюватися, адже університет не міг нормально вміщати у себе учнів. Але через ту саму Першу світову проект не було здійснено.
Архітектор брав участь у конкурсі на будівництво Держпрому, тепер одного з семи чудес Харкова, але проект не пройшов, оскільки судді сказали, що стиль Бекетова вже застарів і не може тягатися з молодими архітекторами, які творили у стилі конструктивізму.
Бекетов окрім своєї архітектурної діяльності, так само був пейзажистом. Його картини неможливо побачити у звичайних галереях, вони всі знаходяться у приватних колекціях.
Раніше в Харкові був провулок, який мав назву Мироносицький, зараз же він входить до вулиці Жен Мироносець. Так от коли Бекетов був живий і вже досить освічений в архітектурі, цей провулок місцеві жителі називали його жартома алчевсько-бекетівським. Справа в тому, що Алчевський викуповував усі земельні ділянки, а Бекетов забудовував їх будинками. На той час там знаходилися садиба Алчевських, сад Алчевських, недільна школа Алчевських, особняк Бекетова, службова садиба та приватний особняк. На жаль через те, що в країні була фінансова криза, а також через те, що Алчевського вбили, або ж це було самогубство, так до кінця і не ясно, Бекетов був змушений продати і свою садибу і садиби Алчевських. Через це Бекетов викупив ділянку на вулиці Садово-Куликівській. Це було взагалі не престижне місце, але Бекетову нічого не залишалося.
Пам’ять про Бекетова
Звичайно ж після смерті Олексія багато хто став називати якісь будівлі на його честь, станції, а також вивішувати меморіальні дошки. Варто розібрати де можна почути згадки про цю людину.
На честь Бекетова назвали одну із станцій Харківського метрополітену.
Бекетову присвятили, хоч і невелику, але все ж таки частину, музею Харківського національного університету міського господарства.
Ще у 2013 році Міністерство освіти та науки України видали указ для цього самого Харківського національного університету міського господарства про присвоєння йому імені Олексія Миколайовича Бекетова.
23 серпня 2007 року на Сумській вулиці Харкова Бекетову відкрили пам’ятник.
У Харкові в районі ХТЗ є вулиця, названа на його честь. Звичайно ж це не єдине місто, наприклад така вулиця є в місті Салават і багатьох інших.
Бекетова мав будинок в Алушті. Так ось у цій колишній резиденції Бекетових, яка була побудована самим Олексієм у східно-мавританському стилі, відкрили будинок-музей, присвячений звичайно ж Олексію Бекетову.
У 2016 році Бекетову відкрили пам’ятник на вулиці маршала Бажанова, який розташований просто перед Харківським національним університетом міського господарства.
