У 2022 році від України на найбільшу виставку сучасного мистецтва Венеційське бієнале поїхала дивна інсталяція із назвою «Фонтан виснаження». Твір привернув до себе увагу багатьох художників і критиків, порушивши теми, актуальні для багатьох європейських суспільств. Далі на ikharkovchanin.
За кілька десятиліть автор «Фонтану», харківський митець Павло Маков, став голосом України у світі, але як починалася довга історія його знакового твору і який слід художник залишив у культурі міста?
Мистецтво проти тоталітаризму
Українське мистецтво на зламі століть тільки входило в європейський контекст після падіння тоталітарного радянського режиму. Від сталінського терору і до 1991 року українським артистам, які намагалися йти проти всесоюзного соцреалізму, загрожувала неволя або смерть, а сучасне мистецтво для них лишалося таємницею за залізною завісою.
Коли з’явилася можливість, нове мистецтво швидко підхопило актуальні у світі тенденції і реагувало на зміни в країні. Одним із головних образів переходу від несвободи до загубленості стали вуличні графіті Олега Мітасова. Мітасов не був художником, тільки міським божевільним, який просив залишки фарб у студентів Худпрому, а потім розписував своїми думками спочатку власну квартиру, а згодом під’їзд і мури міста.
Молодий Павло Маков зацікавився Мітасовим, якого швидко забрали в лікарню, залишивши його квартиру. Вона й стала простором для натхнення багатьох молодих митців. Фотографії Мітасова, предмети, обписані ним, стали об’єктами творчих робіт Макова, у яких він розмірковував про травми комунізму.
Тема страху перед диктатом стала однією із головних у творчості художника. Серія «Анатомія мішені», у якій художник створив силуети безликих людей, натхненна мішенями з радянських шкіл, і передає страх перед всеохопною мілітаризацією.
Міські сади
Простір міста для художника відіграє велику роль. У його доробку є кілька великих серій, у яких він зображує міські лабіринти з пташиного польоту. У цих зображеннях водночас поєднано занепадницьку атмосферу радянських житлових масивів і архітектурні плани мінойських міст острова Крит (в одному з яких, за давньогрецькою легендою, жило чудовисько Мінотавр). З тим, круглі форми цих лабіринтів вочевидь відсилають до плану центру Харкова, де кругла площа біля майдану Свободи, оточена Держпромом і двома корпусами Університету, диктує вигляд кількох прилеглих кварталів.
Павло Маков також звертається до барокової козацької традиції Харкова. У барокових літературі та мистецтві важливе місце займав мотив саду. На своїх зображеннях художник, орієнтуючись на чисельні парки Харкова, створює чудернацькі мапи вигаданих садів.
«Фонтан виснаження»
Першу модель «Фонтану» Маков створив у 1995 році у Харкові. Поштовхом до її створення могла стати аварія, через яку місто залишилось без води. Але обмежувати трактування інсталяції тільки цією подією не можна, адже в контексті творчості художника «Фонтан виснаження» перегукується із багатьма ідеями.
Виснаження природи, політичне або економічне виснаження Європи, особиста слабкість у світі стрімких змін і постійних катаклізмів. Робота Макова близька всім, хто відчуває втому або тривогу.
«Фонтан виснаження» перегукується із традиціями українського мистецтва. Найближчий образ — «Фонтан нерівної рівності», ідея Григорія Сковороди, що Бог наповнює кожну людину за її талантом і можливостями. Відповідно, «Фонтан» Макова є антонімом до «Фонтану» Сковороди.
З середини 1990-х років інсталяція збільшувалася і змінювалася, але залишалася частиною культури міста. Після виставки в ЄрміловЦентрі, яка відбулася в березні 2024 року, все гучніше звучать заклики зробити «Фонтан виснаження» частиною міського ландшафту, розмістивши його на вулиці.